Юридичні колізії не повинні впливати на вибір народу

.

Крапку в історії з реєстрацією кандидатів поставить пленум Верховного суду

Поки що не будемо торкатися аргументів зацікавлених сторін і спробуємо розглянути цю проблему з позиції незаангажованого юриста. В першу чергу звертає на себе увагу недосконалість Закону «Про вибори президента України», правові норми якого не дають однозначних відповідей на запитання, які виникають під час його практичної реалізації. Закон вимагає від ЦВК протягом 5 днів ухвалити рішення про реєстрацію або відмовити в реєстрації претендентові у кандидати, який зібрав 1 млн. підписів на свою підтримку.

Враховуючи, що під час збирання такої великої кількості підписів можливі помилки, практично всі претенденти в кандидати «підстрахувались» і подали значно більшу кількість підписних листів, аніж того вимагає чинне законодавство.

ЦВК після так званої перевірки підписів відмовила деяким претендентам у реєстрації, тож останні змушені були звернутися до суду, який ухвалив рішення на їхню користь. Тепер ЦВК стверджує, що рішення Верховного суду суперечить вимогам закону, оскільки «кандидати від суду» не зібрали необхідної кількості голосів на свою підтримку. Однак відразу постає запитання: чи достатньо аргументованими є твердження ЦВК? Справа в тому, що ЦВК протягом 5 відведених законом днів аж ніяк не могла організувати перевірку такої великої кількості підписів. Для проведення відповідної роботи необхідно залучити велику кількість експертів, що технічно неможливо. Із другого боку, не мали часу на перевірку підписів і судді Верховного суду, які протягом 7 днів мали ухвалити рішення у справі. Враховуючи те, що немає в законодавстві норми, яка б давала однозначну відповідь на запитання, що треба робити в такому випадку, суд прийняв рішення, котре не мало негативних наслідків для жодної зі сторін виборчого процесу, тобто ухвалив, що всі сумнівні підписи слід відносити на користь претендента в кандидати.

Тепер ЦВК стверджує, що через «незаконну» реєстрацію кандидатами на посаду президента осіб, які на думку ЦВК не набрали 1 млн. підписів, можна буде в судовому порядку ставити питання про визнання виборів президента недійсними.

Чи можливий такий розвиток подій? Щоб відповісти на це запитання, треба визначити, яке юридичне значення має цифра 1 млн. підписів. Чому законодавець встановив саме таку кількість підписів, а не іншу?

Відповісти на це запитання можна, лише використавши методи історичного тлумачення юридичних норм. Аналіз виступів народних депутатів під час обговорення Закону «Про вибори президента України» дає можливість визначити, що законодавець мав на меті встановити бар'єр на шляху тих осіб, які не можуть реально претендувати на вищу державну посаду.

Вважалося, що якщо особа не зможе зібрати 1 мільйона підписів на свою підтримку, то вона й не зможе реально претендувати на посаду президента України. Тепер очевидно, що цифра 1 млн. умовна, вона виконувала роль своєрідної планки, піднятої на відповідну висоту, яку повинен був подолати кандидат для того, щоб пройти кваліфікаційний відбір. Тепер, коли відбулася реєстрація кандидатів, не має юридичного значення, хто скільки підписів зібрав на свою підтримку під час проходження кваліфікаційного відбору. Сьогодні всі кандидати мають рівні стартові можливості, а попередні результати не дають їм ані плюсів, ані мінусів, переможця буде визначено тільки за результатами виборів 31 жовтня.

У світлі вищевикладеного, слова Генерального прокурора України Михайла Потебенька про те, що результати виборів можна буде оскаржити, посилаючись на твердження одного з кандидатів, що його голоси забрав хтось із незаконно зареєстрованих кандидатів, звучать, м'яко кажучи, непереконливо. Звичайно, з політологічної точки зору, кандидати з однаковими політичними поглядами і програмами будуть відбирати один в одного голоси виборців, але це не має ніякого юридичного значення і не дає підстав для визнання виборів недійсними. Сподіваємося, що пленум Верховного суду поставить крапку в цій історії, здоровий глузд переможе, а ЦВК займатиметься підготовкою до виборів президента, а не «шукатиме чорну кішку в темній кімнаті».

Олег БЕРЕЗЮК, юрист, заступник голови політичної партії «Вперед, Україно!»

«День», №164, середа, 8 вересня 1999

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити