Справа Павліченків

.

Завдяки активності футбольних вболівальників та широкому розголосу у ЗМІ, справа батька і сина Павліченків викликала значний суспільно-політичний резонанс.

Сьогодні важко однозначно відповісти на питання про доведеність чи недоведеність їх вини. Впевнено можна говорити лише про неякісно проведене слідство і про недосконалість української судової системи. У справі Павліченків всі її недоліки знайшли яскраве відображення.

Скоєно резонансний злочин. Цинічне вбивство судді – це виклик і правоохоронним органам, і державі, і суспільству. У зв’язку з цим на розкриття цього злочину мали бути кинуті кращі сили.

Правоохоронні органи зобов’язані були знайти і покарати винних, і зробити це вони мали так, щоб не виникало сумнівів, що саме ці особи вчинили вбивство судді.

Це принципове питання і стосується воно не лише професійної честі правоохоронців.

Сьогодні складається враження, що батько і син Павліченки виконують роль "цапа відбувайла", а справжні злочинці перебувають на свободі і невідомо хто буде наступною жертвою їх злочинної діяльності.

Якщо Павліченки не причетні до вчинення інкримінованого їм злочину, то вони мають бути виправданими, оскільки їх перебування у місцях позбавлення волі аж ніяк не сприяє підвищенню рівня громадської безпеки.

Крім того незаконне засудження особи також є злочином і становить не меншу суспільну небезпеку ніж вчинення будь якого іншого тяжкого злочину.

Можна навести багато прикладів коли правоохоронці відчитувались про розкриття злочинів, а з часом виявлялось, що засудженні жодним чином не причетні до інкримінованих їм діянь.

В той час, коли невинні люди відбували покарання за чужі гріхи, справжні злочинці продовжували свою протиправну діяльність. Яскравим прикладом є справи відомих серійних убивць Андрія Чикатило і Анатолія Онопрієнка.

У зв’язку з цим варто нагадати, що відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу одним із основних завдань кримінального судочинства є не лише швидке і повне розкриття злочинів, а і недопущення притягнення до кримінальної відповідальності осіб не причетних до вчинення злочинів.

Якщо Павліченки не вбивали суддю, то вони мають бути виправданими. Але якщо є вагомі докази, які свідчать про причетність їх до цього резонансного вбивства, то їх вина має бути доведена і зроблено це має бути так, щоб ні в кого не залишилось жодних сумнівів щодо законності вироку суду.

Загальновідомим є те, що Конституція України має вищу юридичну силу і її норми є нормами прямої дії, а відповідно до статті 62 Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи мають трактуватись на її користь.

У зв’язку з тим, що справа батька і сина Павліченків отримала значний суспільний резонанс, доводити вину Павліченків державне обвинувачення має не лише перед судом.

Враховуючи низький рівень довіри до судових і правоохоронних органів, будь-які їх рішення і заяви прийняті в закритому режимі не будуть викликати довіри у суспільстві.

Виходом із цієї ситуації може бути лише повна реалізація передбаченого статтею 27 КПК принципу гласності кримінального судочинства, що має сприяти впевненості у законності і справедливості судового вироку.

Крім того публічність розгляду цієї справи буде сприяти законності винесення судового вироку і підвищенню правової свідомості населення.

Разом з тим реалізація принципу гласності дасть підсудним більше гарантій в тому, що вони зможуть отримати всі необхідні засоби для організації належного захисту.

Судовий процес у справі Павліченків має бути відкритим, з прямою трансляцією на 1-му національному каналі державного телебачення. У такому випадку кожний бажаючий може бути у ролі присяжного і робити власні висновки щодо доведеності чи не доведеності вини Павліченків.

Крім того, реалізація принципу гласності буде стимулювати і суддів, і всіх інших учасників процесу добросовісно виконувати свої обов’язки, що має сприяти зменшенню рівня корупції в правоохоронних і судових органах.

І прокурори, і судді, і адвокати є членами суспільства, а тому громадська думка буде відігравати важливу роль і суттєво впливати на їх поведінку і на прийняття ними відповідних рішень.

І ще один момент на який варто звернути увагу. Обвинуваченим має бути забезпечено належний захист. Опонувати прокуророві має висококваліфікований і досвідчений адвокат і лише таким чином можна буде забезпечити змагальність у судовому процесі, встановити об’єктивну істину та винести законний і справедливий вирок у справі Павліченків.

У зв’язку з тим, що справа Павліченків набула широкого розголосу, вона має велике суспільно-політичне значення.

Від того, наскільки законним і справедливим буде вирок суду, буде залежати і суспільно-політична стабільність, і рівень довіри до судових та правоохоронних органів, і рівень довіри до держави та її вищих посадових осіб.

Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, для УП

«Українська правда»

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити