Право на захист для … адвоката

.

Стаття 59 Конституції України проголошує: «кожен має право на правову допомогу». Це означає, що будь-яка людина у разі необхідності може звернутись до фахівця за  кваліфікованою юридичною допомогою.

«Професію юриста можна порівняти із професію лікаря»

Особа може звернутись до лікаря за консультацією як до виникнення хвороби з метою проведення профілактичних заходів, так і після виникнення проявів захворювання для того щоб знати, як його лікувати.

Завдання юриста є аналогічним. Фахівець з відповідної галузі права може порадити як уникнути негативних наслідків у майбутньому при виникненні юридично значимих дій, а також може надати допомогу вже і у процесі їхнього виникнення.

З-поміж юристів найбільш підготовленими фахівцями з практичної точки зору є адвокати. Для того щоб стати адвокатом, потрібно отримати вищу юридичну освіту, мати практичний досвід роботи не менше 2-х років і скласти іспити у дисциплінарно-кваліфікаційній комісії адвокатури.

Отже, особа, яка є адвокатом має і теоретичні знання, і практичний досвід. Крім того, адвокат, на відміну від решти правників, за неналежне виконання своїх обов’язків може бути позбавлений права здійснювати адвокатську практику. Це зобов’язує його більш відповідально ставитись до своїх обов’язків. З іншого боку, адвокат захищений від протиправного втручання у його діяльність з боку сторонніх осіб, зокрема, посадових осіб органів державної влади.

Так має бути в ідеалі. Між тим у реальному житті картина має не такий уже привабливий вигляд. Попри те що у Конституції Україну проголошено соціальною і правовою державою, в якій людина, її життя, здоров’я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю, до практичної реалізації цих конституційних норм ще дуже далеко. Коли йдеться про стан дотримання  прав людини і громадянина органами державної влади та їх посадовими особами, то у нас є ще чимало нарікань. Очевидно, що основна проблема полягає в недосконалості всієї політико-правової системи, але це є більш глобальне питання і  стосується вже більше політики, ніж права.

Наше завдання полягає в тому, аби, виходячи з положень чинного законодавства, на прикладі конкретних фактів порушення прав громадян  дати практичні рекомендації, як вийти із складної ситуації і захистити власні права.

Адвокату іноді теж потрібна допомога

В умовах тотальної корумпованості чиновників не лише звичайній людині важко відстоювати свої права, а й адвокату інколи досить важко працювати у правовому полі України.

Ось один із прикладів роботи адвоката у кримінальному процесі. Адвокат Юрій Мартиненко, захищаючи інтереси громадянки Н., яку звинувачували у вчиненні тяжкого злочину, в одному із судів Київської області зіштовхнувся із упередженим ставленням судді до підсудної. Суддя виходив за рамки своїх повноважень, тиснув на підсудну, поводився по-хамському та здійснював інші неприпустимі дії. Заявлений адвокатом відвід судді він відхилив і продовжував вести процес, порушуючи закон. У цій ситуації годі було і думати про можливість винесення об’єктивного судового вироку. Про такі обставини адвокат повідомив  колег із Київського юридичного товариства, після чого було прийнято рішення звернутись до народних депутатів України та Міністерства юстиції і поставити  питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Лише після депутатського звернення народного депутата України Миколи Яковини до кваліфікаційної дисциплінарної комісії суддів суддю, який порушував закон, було усунуто від розгляду справи і далі цю справу почав розглядати інший суддя  відповідно до чинного законодавства України.

У цьому випадку дотримання законності у кримінальному процесі було забезпечено спільними зусиллями адвоката  Ю. Мартиненка, Київського юридичного товариства та народного депутата України М. Яковини (фракція «Наша Україна»).

До чи після порушення кримінальної справи?

Досить поширеним у юридичній практиці явищем є порушення ст. 59 Конституції України співробітниками органів прокуратури та міліції.

Посадові особи цих органів стверджують, що громадяни мають право на юридичну допомогу адвоката лише у процесі кримінального судочинства і допускають адвоката до участі у справі тільки після порушення кримінальної справи проти особи. Такий підхід є юридично необґрунтованим, оскільки він суперечить ст. 59 Основного Закону і рішенню Конституційного Суду № 13-рп/2000  від 16 листопада 2000 р. у справі за зверненням громадянина Г. Солдатова, де Конституційний Суд України визначив, що конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» за змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи  підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Це означає, що будь-яка особа може запросити юриста для надання правової допомоги тоді, коли вона вважає це необхідним. У цьому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що право на правову допомогу, передбачене ст. 59 Основного Закону, поширюється не лише на кримінальні правовідносини, оскільки «про загальність положень ч. 1 ст. 59 Конституції України свідчить положення ч. 2 ст. 63 Конституції України, яке окремо закріплює право підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист».

У випадку  перешкоджання реалізації конституційного права на правову допомогу співробітниками правоохоронних органів можна рекомендувати громадянам звертатись до суду і вимагати захисту порушених прав, а також ставити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб за зловживання владою або перевищенням владних повноважень.

Правоохоронець versus адвокат

Слід пам’ятати, що не хочуть допускати адвоката до виконання своїх обов’язків ті посадові особи, які порушують закон і бояться бути викритими.

Нещодавно у м. Києві стався взагалі безпрецедентний випадок. Співробітники Святошинського райуправління міліції затримали адвоката Віктора Василюка. Адвокат Василюк надавав правову допомогу підприємству у зв’язку з проведенням позапланової перевірки його діяльності податковими органами. Адвокат добросовісно виконував свої обов’язки і заявив податківцям про те, що право на перевірку мають лише дві особи, а тому інші 30 податківців, які прибули разом з ними, перебувають на підприємстві незаконно. Це дуже обурило першого заступника начальника  податкової міліції Святошинського району Миколу Бездушного і він наказав своїм підлеглим написати рапорти про те, що адвокат нібито порушував громадський порядок і вчиняв опір працівникам податкової міліції. За сфабрикованими податківцями рапортами  адвоката В. Василюка затримали співробітники Святошинського РУ МВС на чолі з прапорщиком міліції Віктором Слісаренком. Під час затримання адвоката працівники міліції безпідставно застосували фізичну силу, а також погрожували йому фізичною розправою. Інцидент, який відбувся 22 березня 2007 р., свідчить про явне  ігнорування посадовими особами правоохоронних органів ст. 59 Конституції України,  в якій зазначено, що «кожен має право на правову допомогу», ст. 10 Закону України «Про адвокатуру», де встановлено, що «адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом». Крім того, затримати адвоката можна було  лише за санкцією прокурора м. Києва.

Очевидно, що затримання адвоката Віктора Василюка було незаконним, а дії співробітників міліції містили ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 397 Кримінального кодексу України (втручання у діяльність захисника чи представника особи) та ст. 398 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо захисника або представника особи).

За допомогою – до суду?

На підставі сфальсифікованих рапортів співробітники міліції  склали протокол про адміністративне правопорушення і направили до Святошинського районного суду м. Києва. Справу до свого провадження взяв суддя Микола Наборозняк. Перше засідання проходило цілком нормально, але через те, що до суду не з’явились співробітники міліції справу було відкладено. У наступному судовому засіданні суддю нібито підмінили. У діях судді Наборозняка не було навіть натяку на неупереджене ставлення  до розгляду цієї справи. Він тиснув на  свідка, який давав свідчення на користь адвоката Василюка, а потім почав над ним відверто знущатись. Суддя допитував свідка більше години, хоча з’ясувати всі необхідні питання можна було б максимум за 10 хвилин. Суддя Наборозняк демонстрував явно упереджене ставлення до свідка, більше 20 разів ставив йому одні і ті ж самі запитання, користуючись відсутністю юридичної освіти у свідка, суддя Наборозняк намагався його заплутати.

Кульмінацією судового засідання виявилося запитання судді, яке він поставив свідкові, а «чи можете ви повторити текст договору з адвокатом Василюком дослівно?». Це як у тому анекдоті, коли професор хоче поставити студентові двійку, і після запитання про те, скільки осіб загинуло у Великій Вітчизняній війні, просить назвати всіх поіменно. Адвокати заявили судді відвід у зв’язку з тим, що за таких обставин важко очікувати на об’єктивний судовий розгляд. Можна собі тільки уявити, як може захищати свої права звичайний громадянин, якщо навіть адвокатові це зробити дуже важко.

Товариство чекає дій від влади

Протиправні дії співробітників міліції щодо адвоката Василюка та неадекватна поведінка судді Наборозняка змусили Київське юридичне товариство звернутись до вищих посадових осіб держави з вимогою забезпечити дотримання законності, оскільки ця справа почала набувати політичного забарвлення у зв’язку з тим, що В. Василюк є ще і адвокатом екс-міністра внутрішніх справ Ю. Луценка. Факт незаконного затримання адвоката Віктора Василюка є очевидним, і тому під цим зверненням поставили свої підписи адвокати, вчені-юристи, народні депутати України, зокрема, Григорій Омельченко та Микола Яковина, а також відомі правозахисники Семен Глузман та Степан Хмара.

Сьогодні перевіркою звернення опікується Міністерство внутрішніх справ та прокуратура. Судове засідання вкотре переноситься у зв’язку з тим, що у судове засідання не з’являються співробітники міліції.

Березюк Олег
Голова громадської організації «Київське юридичне товариство»

«Юридична газета», №18 (102) 10 травня 2007 року.

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити