На українське законодавство чекає «євроремонт»?

.

Провідним юристам України було поставлено одне запитання: «Які зміни необхідні вітчизняному законодавству для успішної інтеграції України в європейський правовий простір»? Пропонуємо вашій увазі бачення цієї проблеми відомими українськими служителями Феміди.

Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат України, заслужений юрист України, віце-президент Спілки юристів України Як не парадоксально може прозвучати моя відповідь на це запитання, але основною проблемою українського законодавства, принаймні в сфері оподаткування, є не стільки зміна його в бік відповідності європейським стандартам, скільки приведення його у відповідність до українських реалій.

Справа саме в тому, що впровадження в Україні на початку 90-х податкової системи, що формально відповідає європейським зразкам, було непродуманим і передчасним кроком. Така система, що не враховує реальний рівень розвитку української економіки, вплинула руйнівним чином на всі сфери виробництва. Вона повністю скомпрометувала себе в Україні й абсолютно не справляється ні з фіскальною, ні з регулюючою функціями. На жаль, Україна ще не доросла до рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, який дозволяв би їй ефективно користуватися механізмом перерозподілу матеріальних благ, аналогічним європейським.

Тому в сфері податкового законодавства перед Україною стоїть завдання прийняття такого податкового кодексу, що відповідав би умовам України. Основою концепції цього кодексу має стати відмова від таких неефективних в українських умовах податків, як податок на додану вартість і податок на прибуток. Істотним чином має бути змінено й нарахування на заробітну плату.

Основою надходжень до бюджету в новій податковій системі повинен бути податок із обігу зі ставкою від 0 до 7% залежно від галузі й особливостей суб'єкта. Крім того, до системи оподаткування мають входити: податок на доходи фізичних осіб, мито, податок на майно фізичних осіб, акцизи, збір до соціального фонду, місцеві податки та збори.

Така система оподаткування повинна сприяти інтеграції України в Європу, незважаючи на суперечність європейському законодавству.

Головне застереження — не можна змінювати лише оподаткування. Без перетворень у адміністративній системі та структурі промислового виробництва з глухого кута не вийти.

До речі, ознайомитися з проектом концепції нового податкового кодексу ви можете в мережі Internet за адресою: www.portal.kharkov.ua Сергій ДЕМБОВСЬКИЙ, суддя Київського міського суду: — Термін «євроремонт» стосовно українського законодавства вважаю, м'яко кажучи, невдалим. Українське законодавство на сьогодні потребує реформи в усіх його галузях, а не «ремонту». Вказана реформа має виражатися у прийнятті нових нормативних актів, законів, які відповідали б сучасним суспільним відносинам і могли б їх регулювати.

При цьому увага має бути звернута не на європейські стандарти, а на внутрішні українські проблеми в галузі регулювання суспільних відносин, однак з урахуванням позитивних досягнень європейського законодавства. Але одного лише прийняття нових законів недостатньо. Необхідно забезпечити можливість ефективного їх застосування, тобто примусити ці закони працювати. Микола ОНИЩУК, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, президент юридичної фірми «Юріс», віце-президент УСПП: — Інтеграція в Європу України як повноправної європейської держави, з правового погляду, потребує суттєвого узгодження норм законодавства України із нормами європейського права. У відповідності до висновку Парламентської асамблеї Ради Європи № 190 (1995) і згідно із зобов'язаннями України як члена Ради Європи в національному законодавстві України необхідно розробити та прийняти принципово нові нормативні акти:

— щодо правової політики України у сфері захисту прав людини й громадянина, насамперед, новий закон про пенітенціарну систему, зважаючи на те, що Україною була ратифікована Європейська конвенція про запобігання тортурам і нелюдському або такому, що принижує людську гідність, поводженню чи покаранню;

— з питань реформування судово-правової та адміністративної системи (закон про судоустрій, закон про незалежну юридичну професійну діяльність або, як варіант, закон про приватну юридичну практику);

— кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси;

— цивільний і цивільно-процесуальний кодекси;

— закон про політичні партії.

Україна ще має ратифікувати Протокол №6 Європейської Конвенції з прав людини щодо скасування смертної кари, а також Європейську хартію про мови регіонів та меншин.

Потребують також узгодження із міжнародно-правовими принципами норми національного законодавства у сфері іноземного інвестування, стандартизації та сертифікації, тарифної політики, митного законодавства, правового регулювання ринку капіталу та інформації, антидемпінгового законодавства, захисту інтелектуальної власності, сприяння розвиткові добросовісної конкуренції тощо. Віталій ОПРИШКО, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: — Однією з головних умов успішної інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) є адаптація внутрішнього законодавства України до правової системи цієї організації. Вирішення цього завдання вимагає здійснення значних змін у законодавстві нашої держави.

Найбільш загальний поділ таких змін доцільно здійснити за критерієм їх обов'язковості для України. Відповідно до цього підходу першочергова увага повинна приділятися в Україні здійсненню в законодавстві змін, які випливають із взятого нею зобов'язання перед ЄС поступово привести власне законодавство у відповідність до його правової системи. Зазначене зобов'язання в загальній формі міститься в п. 1 ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УСП) і конкретизується в інших положеннях.

Зокрема, зі змісту п. 2 ст. 51 випливає, що вказані зміни, які забезпечуватимуть приблизну адекватність законодавства України та ЄС, повинні бути зроблені в таких галузях законодавства України: митне, банківське законодавство, законодавство про компанії, бухгалтерський облік, податки, інтелектуальну власність, охорону праці, фінансові послуги, конкуренцію, державні закупівлі, охорону життя та людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, транспорт та ядерну енергетику.

В інших статтях УПС містяться ще більш конкретні вимоги до деяких вказаних сфер. Так, згідно з пп. 2.1 п. 2 ст. 49, п. 1 ст. 50 Україна повинна відповідно забезпечити:

— наявність та виконання законів, спрямованих проти обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, що перебувають в її юрисдикції, — до кінця п'ятого року після набуття чинності УСП забезпечити рівень захисту прав на інтелектуальну власність, аналогічний до існуючого в ЄС, включаючи ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав, та приєднатись до багатосторонніх конвенцій про права на інтелектуальну власність, зазначених у додатку до УПС, сторонами яких є члени ЄС, або які де-факто в них застосовуються згідно з відповідними положеннями цих конвенцій. Відповідно до положень додатку III, до зазначених конвенцій належать: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризький акт, 1971 р.), Міжнародна конвенція про охорону прав авторів-виконавців, виробників фонограм і органів радіомовлення (Рим, 1961 р.), Німецька угода про міжнародну класифікацію виробів та послуг для цілей реєстрації знаків (Женева, 1977 р., з поправками, внесеними в 1979 р.), Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентних процедур (1977 р. Із змінами, внесеними в 1980 р.), Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин (Женевський акт, 1978 р.). До деяких цих конвенцій Україна вже приєдналася (Бернська конвенція. Будапештський договір. Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин), інші ж очікують відповідних ухвал нашої держави.

Положення про необхідність зближення законодавства, застосування Україною ЄС мають місце і в ряді інших статей УПС: про співпрацю в галузі стандартизації, оцінки відповідності (пп. 1,2 ст. 56), екології (п. 3 ст. 63), сільського господарства (ст. 60), митної діяльності (пп. 1, 2 ст. 76) тощо.

З метою здійснення зазначених змін у законодавстві України планом заходів щодо забезпечення реалізації стратегії інтеграції України до Європейського Союзу та пріоритетів спільної робочої програми імплементації УПС на 1998—1999 роки, затвердженим на першому засіданні української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, передбачено підготувати проекти нормативно-правових актів України, адаптованих до відповідних норм ЄС (Перелік наведено в додатку 1).

Слід зазначити, що згідно з рекомендаціями ЄС, зміни законодавства, спрямовані на зближення його норм з нормами, що діють в ЄС, є не єдиним напрямком здійснення адаптації національного законодавства України з правовою системою ЄС. Не менш важливу роль у досягненні цієї мети відіграє формування адміністративних структур і юридичних механізмів, необхідних для реалізації оновленого законодавства. Частково на виконання цього завдання спрямований перелік заходів з адаптації законодавства України до законодавства ЄС та з правового забезпечення інтеграційного процесу (додатки 2, 3), підготований відповідно до положень Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Олег БЕРЕЗЮК, юрист, заступник голови партії «Вперед, Україно!»: — Услід за зміною політичної системи в Україні почали змінюватись суспільні відносини. Відповідно, необхідно змінювати й законодавство. Враховуючи те, що право — це регулятор суспільних відносин, воно повинно відповідати тим соціальним вимогам, які нині склались в Україні. З цього приводу сьогодні існують дві діаметрально протилежні думки. Перша — ніякі зміни не потрібні; нехай законодавство залишиться таким, яким воно було при соціалістичній системі. Інший погляд полягає в необхідності проведення законодавчої реформи і максимальному наближенні вітчизняного права до європейського.

На мою думку, реформу законодавства необхідно проводити виважено й поступово. Слід змінювати лише ті юридичні норми, які застаріли і не відповідають вимогам сьогодення. Наприклад, у галузі економіки відбувся перехід від адміністративно-командної системи до ринкової. З'явилися нові форми господарювання, нові економічні відносини, які були відсутні в старій системі. Ці відносини треба регулювати. Звичайно, що у нас мало власного досвіду й тому необхідно враховувати досвід країн з розвиненою ринковою економікою. Але ні в якому разі не слід сліпо копіювати юридичні норми зарубіжних країн. По-перше, тому, що в кожній країні існує своя, відпрацьована віками, система права. І якщо вирвати з цієї системи якусь окрему юридичну норму й сліпо перенести її на наш грунт, то немає ніякої гарантії, що вона приживеться й буде нормально працювати. Це пов'язане, в першу чергу, із ментальністю народу і з тими соціально-політичними умовами, в яких відбувається становлення й розвиток правової системи нашої країни. Реформу законодавства необхідно проводити поступово, шляхом проведення експерименту спочатку на невеликій території країни. І, в разі його успішного завершення, переносити позитивний досвід на всю державу. Інтеграція України в європейський правовий простір можлива тільки тоді, коли в Україні буде побудовано власну, чітку й справедливу правову систему, в якій будуть прості та зрозумілі закони й гарантуватиметься забезпечення їх виконання. Тамара ЛЮБИНСЬКА, суддя Вищого арбітражного суду України, член президії ВАСУ, заслужений юрист України: — Вітчизняне законодавство має настільки ґрунтовну і фундаментальну розробку, що нам немає чого запозичати в інших країнах. Це моє глибоке переконання. Навпаки, іншим країнам є що запозичити в українському законодавстві, адже в нас практично всі найгрунтовніші галузі охоплені законом. Існує велика кількість кодексів та кодифікованих актів, що охоплюють майже всі галузі права. Єдине, що нам потрібно — це виховати повагу до законів, викоренити нігілістичне ставлення до них з боку всіх громадян України. Але на це потрібен час. Данило КУРДЕЛЬЧУК, адвокат, президент Української іноземної юридичної колегії: — Для успішної інтеграції України в європейський економічний простір необхідно, перш за все, стабілізувати економіку нашої країни. Кожному відомо, що економіка України не буде могутньою, а її громадяни — заможними, доки в законодавстві України панують хаос та безладдя. Внутрішні правила гри завжди диктуються державою, тому першочерговим завданням у сучасних умовах має бути заміна існуючого та часто непридатного законодавства новим законодавством. Але не просто його заміна, а створення принципово нових схем та механізмів. Ще Солон свого часу сказав, що якщо вам не подобаються старі закони — скасуйте їх та прийміть нові.

Після прийняття Конституції найбільш важливим і нагальним завданням наших законодавців є розробка та прийняття нового Цивільного кодексу — основного регулятора майнових відносин у суспільстві. Новий Цивільний кодекс, без сумніву, буде стрижнем і одночасно каталізатором законотворчого процесу в державі.

Всі говорять про необхідність проведення фіскальної реформи, але, на жаль, практичних результатів немає. Шляхом прийняття податкового кодексу необхідно спростити та систематизувати податкове законодавство. Цей кодекс має бути не просто зведенням існуючих податкових законів, ним має бути реформована уся фіскальна система. Бо ж не є таємницею те, що найбільше бюджет держави наповнюється там і тоді, де податкову систему спрощено, ставки основних податків зменшено, а численні пільги скасовано. Бенджамін Франклін колись писав, що є дві речі, яких людина не може уникнути, це — смерть та податки. Таким чином, податки мають платити всі, але інше питання — як і скільки платити. Тільки раціональна і водночас гуманна податкова система зможе вивести українську економіку з тіні і, збагачуючи Україну, наблизити й до членства в Європейському Союзі. Проблема іноземних інвестицій, про яку так багато говорять всі, і особливо політики, в певному сенсі похідна від проблеми податкової. Отож розв'язок її — це і принципово новий підхід до проблеми іноземних інвестицій.

Можна і слід говорити в контексті питання і про правове забезпечення аграрної і адміністративної реформи, і про низку інших сфер економіки і суспільного життя, котрі потребують адекватної правової регламентації. Та не цей перелік, який може бути довгим, тут має значення. Головне — політична воля тих, кому народ довірив свою долю. І ось в цьому плані я, мабуть, песиміст: нинішнє покоління ще не буде жити за умов інтегрованої Європи — надто полярні інтереси у тих, від кого залежить вирішення кардинальних питань розвитку суспільства і держави. Наталія КУЗНЄЦОВА, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, віце-президент юридичної фірми «САЛКОМ»: — Основні зміни, що необхідні для успішної співпраці України з ЄС, можна визначити таким чином: потрібно негайно розпочати здійснення реформ приватного права в Україні. Настав час нарешті від безмірної кількості слів про значущість прийняття Цивільного кодексу перейти до реальних процедур другого читання цього законопроекту.

Й безумовно, найважливішим завданням залишається проведення повноцінної адміністративної судової реформи.

Гадаю, що реалізація цих завдань може забезпечити в Україні формування демократичного правопорядку європейського зразка. Матеріал підготовлено спільно з газетою «Юридическая практика»

Якщо у вас є своя, особлива думка про порушені експертами-правознавцями проблеми, ви можете висловити її, надіславши звичайною поштою, по факсу 414-49-20 або по електронній пошті (адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.)

«День», №73, четвер, 22 квітня 1999

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити