Заступник голови ЦВК Микола Мельник: Ми виклались повністю!

.

На запитання «УМ» про останній «бій» ЦВК у суді, про привид Ківалова та прикмети Шуфрича відповідає один iз «новачків» Центрвиборчкому

Микола МельникУ будівлі на площі Лесі Українки кабінети членів ЦВК займають переважно шостий поверх, нижче — деякі комітети Верховної Ради та відомий усій країні зал, де проходили засідання Центрвиборчкому, висвітлювався на екрані хід голосування, ламалися списи, літали мікрофони, поцілені в голову опонента etc. Апартаменти «цевекістiв» виглядають доволі банально — від аляповатих штучних квітів, килимових доріжок, кабінетів, щедро оздоблених деревом, і масивних столів віє «совковістю». Але Миколу Мельника, який увійшов до нового складу ЦВК перед третім туром виборів і посів місце заступника голови, декор його приміщення зараз навряд чи турбує. У нього, здається, одна мрія — відпочити. Останні дні спати доводилось, не відходячи від «верстата», «прямо тут, ось на цьому дивані», — говорить Мельник — «пару годин сну, а о шостій вже дзеленчить будильник». До речі, у легендарному будильнику закінчились батарейки, він так і зупинився на половині першої — чи то дня, чи то ночі, нагадуючи про детективи, де найбільш фатальний час фіксується саме застиглим на мертвій точці годинником... Оскільки найважче для всіх нас і для членів ЦВК зокрема залишилось позаду, з Миколою Мельником я намагаюсь говорити про те, що зазвичай залишається за лаштунками офіціозу, але на початку розмови все ж віддаю данину серйозним «матеріям».

Головне — громадянське суспільство, решта — технології

У скарзі, поданій Віктором Януковичем на «бездіяльність, дії та рішення ЦВК», заявник вимагав виконання низки пунктів. По-перше, «визнати дії ЦВК щодо встановлення результатів повторного голосування неправомірними; визнати бездіяльність щодо ненадання оцінки Центрвиборчкомом масовим порушенням законодавства та прав громадян неправомірною; визнати, що масові порушення унеможливлюють встановлення результатів виборів». Також вимагалось, приміром, «встановити факт порушення прав громадян, які не змогли взяти участі в голосуванні; скасувати постанову ЦВК про встановлення результатів». І насамкінець — резюме: зобов'язати ЦВК звернутися до ВР із поданням про призначення повторних виборів». Як відомо, на суді ЦВК відкинула всі звинувачення на власну адресу в будь-яких неправомірних діях.

— Пане Миколо, один iз представників Януковича сказав, що, коли він слухає усі виступи чи пояснення членів ЦВК з приводу пред'явлених їй обвинувачень, йому здається, ніби він чує про «ідеальну роботу ідеального органу». То як, ви стали «ідеальним органом»?

— Такого роду враження є помилковими. Малось на увазі, напевне, що нічого ідеального на світі не буває. І робота Центрвиборчкому з підготовки та проведення повторного голосування 26 грудня, безумовно, не була ідеальною. Вона була дуже складною. І складність ця обумовлювалась тим, що законодавча база, яка регламентувала хід голосування, включала як первинний закон про вибори Президента, так і закон про особливості застосування цього закону при повторному голосуванні 26 грудня. Наявність цих двох документів призводила до певних протиріч у законодавчому регулюванні, і ці протиріччя доводилось розв'язувати у процесі нашої роботи. Другий момент, який ускладнював роботу ЦВК, пов'язаний iз тим, що формувались нові виборчі комісії, змінювались правила голосування за межами дільниць, було принципово змінено підхід до голосування за відкріпними посвідченнями. І третій момент — це той стислий термін, у який доводилося організовувати й проводити повторне голосування. Водночас ЦВК зробила все можливе й неможливе для того, щоб голосування 26 грудня відбулося, щоб воно пройшло відповідно до закону, щоб не було масових грубих порушень виборчих прав громадян, щоб не було фальсифікацій їх волевиявлення. Я вважаю, що за таких обставин ЦВК достойно виконала ті завдання, які на неї покладались законом. Тому іронізувати тут не доводиться.

— І все ж, вам прикро через те, що багато хто так і залишився при своїй думці щодо роботи ЦВК?

— Мені не прикро, бо кожна людина має право на свою думку. Хоча, звісно, ця думка має базуватися на реаліях та об'єктивних обставинах. І якщо виходити з обставин, то такої думки не повинно було б бути — діяльність ЦВК у період виборів була безпрецедентно відкритою. Я знаю, що ми нічого не фальшували, нічим не маніпулювали, все робили відповідно до закону. Робота ЦВК йшла вдень і вночі. І я, і мої колеги — ми виклались повністю.

— А чи не здається вам, що роль ЦВК у наших умовах була взагалі надто гіпертрофованою? В принципі, ваша структура не повинна бути ані «поганою», ані «хорошою»...

— Так, справді, роль структури, яка займається підготовкою виборів, не повинна бути такою впливовою. Бо завдання органу, подібного до ЦВК, зводиться лише до того, як організувати виконання закону щодо проведення виборів, і не більше того. Але в нас вийшло так, що від цього органу залежало все або дуже багато. Значною мірою це тому, що в нас неправильно побудована система влади, неефективно функціонують правові інституції, а контроль суспільства за формуванням влади є надто слабким. Усе це згодом має змінитись.

— Було б добре комп'ютеризувати увесь процес виборів, як в Америці... Так, щоб виборець залишався один на один із комп'ютером і відразу вводив свій голос «за» або «проти» того чи іншого кандидата. Так би розв'язалась проблема друку бюлетенів і урн, які довелось робити прозорими, щоб в них не можна було нічого зайвого вкинути...

— Виявилось, що й у прозору урну можна вкидати бюлетені пачками, що прозора урна і прозорий виборчий процес — це далеко не одне і те ж...

— Тим паче... А ще в урну можна відправити горючу суміш абощо... Отже, ви думаєте, що нам до загальної комп'ютеризації дільниць ще далеко?

— Судячи з усього, це буде ще не скоро. Але я, власне, говорив про незбалансованість системи влади в Україні. І про відсутність належної правоохоронної системи, про приниження інших інституцій, які мали відіграти певну роль на виборах. Це треба налагодити, а далі все визначатиме суспільство — у нас уже традиційно склалося так, що існує такий окремий орган, що займається виборами. Водночас є країни, де немає аналогів нашому ЦВК, і це не є принциповим. Принципово інше — чи є громадянське суспільство, чи ні, чи є правова держава, чи ні. Все інше — тільки технології...

Третій тур виборів: мінус БТР, плюс телетайп

У Миколи Мельника, напевне, така карма — скрізь перетинатися з Сергієм Ківаловим. Спочатку, у пору роботи Мельника членом Вищої ради юстиції, Ківалов очолював цей орган. (До речі, тоді ж, будучи одним iз небагатьох, Мельник заявляв про нелегітимність перебування Ківалова на посаді голови ВРЮ. Адже його «шеф» iменував себе головою Вищої ради «на громадських засадах», тримаючи в кишені ще й мандат народного депутата). Нині ж Мельник прийшов до Центральної виборчої комісії відразу після того, як чільне крісло цієї структури залишив Сергій Ківалов.

— Скажіть, будь ласка, отими вимушено безсонними ночами, які ви провели в цій будівлі, вам не являвся привид Ківалова?

— Ні, не являвся. Так, у мене свого часу була своя позиція щодо Ківалова як голови Вищої ради юстиції. Вона була чіткою і відкритою, я її висловлював публічно і неодноразово. На жаль, до думки моєї і моїх колег — передусім Віктора Шишкіна і Олександра Нечипоренка — тоді не прислухались. Якби прислухалися, то, швидше за все, не було б того, що сталося з виборами 2004 року. Упродовж 2001—2003 років ми та окремі народні депутати звертали увагу Президента, парламенту, Генеральної прокуратури на причетність Сергія Ківалова до неправомірних діянь. Але належної правової оцінки його вчинкам дано не було, звернення до парламенту під час призначення Ківалова членом ЦВК на початку 2004 року було проігноровано. Тоді верх взяла політика, тому цілком закономірно, що під час перших двох турів виборів закон опинився, образно кажучи, під ногами.

— До речі, якщо говорити про «до» і «після». Я розумію, що моє питання краще було б адресувати комусь із «ветеранів» ЦВК, і все ж: що принципово змінилось у роботі Центрвиборчкому з приходом до його складу нових людей?

— Ви маєте рацію, на це питання краще відповів би той, хто й раніше працював у ЦВК. До 8 грудня я за роботою ЦВК спостерігав iззовні. Тож, не маючи можливості порівняти те, як було колись, із теперішнім, я краще розкажу, як є зараз. Зараз діяльність ЦВК стала надзвичайно демократичною. Не було ніякого зовнішнього тиску, не було й тиску внутрішнього. Кожен, скажімо, при голосуванні за те чи інше рішення робив так, як він вважав за потрібне. «Тиснула» хіба що колосальна відповідальність... «Новачкам» треба було багато чого навчитися, а на це не було часу. Сутнісні зміни навіть виявилися візуально — забрали огорожу, не було БТР, не було машин із піском, не було великої кількості представників правоохоронних структур, ми нi від кого не ховалися, все було прозорим. Власне, кардинально змінились оцінки роботи ЦВК з боку засобів масової інформації, суспільства загалом, думаю, ви в цьому зі мною погодитесь? А ці оцінки базуються на конкретних речах...

— Я так бачу, що нинішня робота вам приносить більше задоволення?

— Знаєте, я погодився не без вагань залишити попередню роботу. Сумніви були десь п'ятдесят на п'ятдесят. І все ж відіграв свою роль той момент, що ЦВК була тим органом, від якого значною мірою залежала доля держави, це й спонукало мене погодитись піти до ЦВК. Для мене це була нова робота, бо досі я не займався впритул виборчим законодавством. Але я щасливий від того, що у тій демократичній будові, на яку під час цих виборів спромігся український народ, є й моя маленька цеглинка. Хоча справедливості заради слід зазначити, що мої «старші» за стажем роботи колеги по ЦВК зробили набагато більше. І особливу роль у цьому процесі відіграв голова ЦВК Ярослав Давидович. Значною мірою саме завдяки його досвіду, а головне — його громадянській позиції повторне голосування 26 грудня відбулося, і відбулося воно відповідно до закону.

— І все ж, повертаючись до нового у роботі ЦВК. Окрім ліквідованої огорожі й демократизації Центрвиборчкому, про що іще варто було б згадати? Скажімо, давайте поговоримо про технічний бік справи. Як цього разу був налагоджений зв'язок з округами?

— Передусім було три канали надходження інформації про результати голосування. Перший канал — це система «Вибори», другий — телетайп, третій — протоколи з мокрими печатками. Як відомо, до системи «Вибори» було багато претензій, особливо після 21 листопада. Говорити про незаконне втручання у роботу сервера почали і представники Віктора Януковича у ВСУ на останньому судовому процесі. Так от, хочу сказати про те, що будь-які сумніви з цього приводу безпідставні — система при підрахунку голосів останнього туру голосування працювала в режимі реального часу, ніякого зовнішнього втручання не було, спеціальне інспектування показало, що рівень безпеки системи був на надзвичайно високому рівні. Прийом інформації почався приблизно з 21.30 у день голосування, 26 грудня, у цей час пішла перша інформація, здійснювалося щохвилинне надходження повідомлень від ТВК про зміст протоколів дільничних комісій. Схема була така: з дільничних виборчих комісій привозили протоколи до ТВК, там оператор вводив в електронну систему «Вибори» дані з протоколів ДВК, а пізніше усі протоколи вже звозили до ЦВК. З моменту вводу інформації до системи у ТВК і до подачі її на центральний сервер ЦВК проходило 10—12 хвилин. Готувались відразу чотири зрізи: голосування на дільницях (це було вперше!), по округах, регіонах та по країні в цілому. Всі присутні у залі засідань ЦВК, у тому числі представники ЗМІ, могли спостерігати за постійним оновленням інтернет-серверів. Позиція Голови ЦВК Ярослава Давидовича була така: подавати інформацію у ту ж хвилину, коли вона надходить. Штаби кандидатів могли звіряти інформацію, яка розміщувалась на сервері ЦВК, з протоколами дільничних комісій, тобто відразу ж після отримання протоколу заходити на сайт ЦВК і дивитись, які дані показані по тій чи іншій дільниці.

— А чому були розбіжності між даними, які показав електронний підрахунок голосів, та протоколи з мокрими печатками?

— Ці неспівпадіння були в тисячних частках процента і обумовлювались одним: помилкою оператора ТВК при введенні даних з дільничної комісії — коли цифри одного кандидата ввели замість цифр іншого. При роботі з оригіналами протоколів ці помилки були виявлені і виправлені.

ЦВК обійшлася без забобонів

Виявляється, що кожне діло треба починати, вставши з потрібної ноги. І ще, напевне, виконавши цілий цикл обрядів. Принаймні, як пояснював представник Януковича, депутат-есдек Нестор Шуфрич, зволікання із подачею заявником скарги були пов'язані то з 13-м числом, то з тим, що хтось перейшов команді Януковича дорогу. Нарешті, коли пішов дощ, мокрі, але щасливі «януковичівці» вирішили: це їхній день. І... суд програли.

— Пане Миколо, а ЦВК були явлені певні знаки? Як Жанні д'Арк? Приміром, подих вітру, хмари в небі, меч посеред залу засідань — будь-що, що засвідчувало б вашу перемогу?

— Ні, знаків ніяких не було. У мене особисто були хвилювання з приводу того, чи зможу я належним чином довести позицію ЦВК і переконати суд у тому, що ЦВК діяла відповідно до закону. Переконливі аргументи на нашу користь були, належні і численні документальні докази були, а от прикмет, як у Нестора Івановича, не було.

— А що відбувалось у кулуарах Верховного Суду? Що не побачив глядач під час прямої трансляції? Не вірю, що, попри усю напругу, сторони постійно зберігали серйозні вирази облич...

— Так, були жарти, особливо з боку представників обох кандидатів. На тему — одна сторона стає владою, інша переходить в опозицію, і що вони робитимуть далі, як існуватимуть поруч одна з одною?.. Приємно те, що практично не було агресивності. Сторона заявника в принципі не приховувала, що для неї важливою є політична складова процесу, і багато виступів їхніх призначалися не стільки для суду, скільки для телеглядачів. Тому 19-го ввечері, коли розпочалися дебати, представник заявника просив перенести судові слухання на наступний день, оскільки дебати вже перестали транслювати по телебаченню... А ще коли ми, представники ЦВК, каву в перерві пили з одним учасником процесу, інший, було, висував претензії: «А чого не з нами? Чому з ними?». Доводилось чергувати...

— Ви й досі по черзі п'єте каву — то з «Нашою Україною», то з Нестором Івановичем?

— Знаєте, я не є конфліктною людиною. І я вважаю, що то велика цінність — спілкування з людьми. Так, люди є різні. Але тільки завдяки спілкуванню знімаються мирним шляхом якісь конфліктні моменти. Головне — не грати роль відповідно до ситуації, а завжди бути таким, яким ти є.

— Після перемоги у суді вам Ющенко подякував за роботу?

— Я думаю, що подяки тут особливої бути не може. Бо ЦВК просто робила те, що мусила зробити.

— А як ви святкували перемогу? Чи були всі члени комісії емоційно одностайними?

— Я відповім так: у нас постійно була нормальна робота. Кожен, хто хотів, міг висловити і обстоювати свою позицію. Все-таки в більшості випадків рішення приймали одностайно, і останній «головний» протокол про підсумки президентських виборів — я на цьому наголошую — був підписаний усіма членами ЦВК.

— І все ж, як стосовно емоцій?

— Було загальне полегшення від того, що всі три тури — безпрецедентні три тури! — залишились позаду, що справу зроблено. Була не так святковість, як знання того, що от тепер уже нарешті все завершилось, можна відіспатися та заспокоїтися... І почати нову роботу.

Наталія Лебідь

«Україна Молода», № 131 за 26.01.2005.

Ключові слова: Микола МельникЦВКвибори

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити