За порадою – до громадян

.

Чи вдасться сформувати в Україні Конституцію народовладдя?

Днями українській Конституції виповнилося чотирнадцять років. За свою коротку історію Основний Закон встигли змінити лише одного разу — в кінці 2004-го, але цього вистачило для того, щоб розбалансувати владу в країні. Свідченням кризи державного управління стали останні п’ять років президентства Віктора Ющенка. Звертаючись до громадян з приводу Дня Конституції новообраний Президент Віктор Янукович заявив, що «досвід державного будівництва впродовж років, що минули з часу прийняття Основного Закону, засвідчив — Конституція України в сучасних динамічних історичних умовах потребує деяких змін». Беручи до уваги стрімке відновлення владної вертикалі та наповнення коаліції все новими й новими «тушками», кількість якої поступово рухається до позначки 300 голосів, зміни до Конституції цілком реальні. Але чи не стануть вони черговою проблемою для суспільства?

Своє бачення нової Конституції презентували голова Українського юридичного товариства Олег Березок за підтримки координатора Громадської ініціативи «Оновлення країни» Валентина Наливайченка. Як було зазначено на презентації, можна говорити не про круглий стіл, а про маленьку конференцію, адже захід зібрав чимало представників громадських організацій, політиків, науковців. Головним критерієм нового проекту стало реальне закріплення принципу народовладдя. Суть — створення ефективної управлінської моделі держави шляхом чіткого розмежування повноважень і сфер відповідальності гілок влади, а також запровадження нових принципів взаємного контролю між ними.

Розпочинаючи дискусію, Валентин Наливайченко зазначив: «Під час зустрічі з людьми по всій Україні, нам говорять практично про одне й те ж саме: повинні бути рівні права для всіх громадян. Готуючи цю Конституцію ми використали висновки міжнародної конференції юристів у Києві, пропозиції громадських організацій, науковців, пересічних громадян, які протестують проти свавілля чиновників, людей з депутатськими мандатами. Всі намагання сьогодні влади чи опозиції написати Конституцію під себе і говорити про те, що Конституція часів «кучмізму» була ефективнішою — це міфологема. Так ситуація продовжуватися більше не може, треба виносити всі ці питання на широке обговорення і не дати ні владі, ні опозиції відсторонити громадські організації від конституційного процесу».

«Якщо сьогодні Конституцію можна змінити звичайним законом про регламент, з цього моменту можна вважати, що Конституції в Україні не існує», — вважає автор проекту Олег Березюк. А все через те, що відсутня можливість реального, належного контролю за владою з боку народу. Вихід із цієї ситуації Березюк бачить, наприклад, у посиленні судової гілки влади. За його словами, необхідно відібрати функцію фінансування судової системи державної судової адміністрації і передати її Верховному суду України. Також пропонується ліквідувати Вищу раду юстиції і «сформований на політичній основі» Конституційний суд України.

Як згодом зазначили експерти, представлений проект наділяє Президента чималими повноваженнями. В той же час автор підкреслив: «Враховуючи те, що зосередження влади в руках Президента може призвести до узурпації, ми не даємо йому право розпускати Верховну Раду. Він має право лише проголошувати референдум з приводу довіри до парламенту. В цьому випадку, якщо народ не підтримує ініціативу Президента, гарант має піти у відставку. Натомість, парламент більше наділяється контролюючою функцією». Щодо місцевого самоврядування пропонується закріпити принцип повсюдності місцевого самоврядування, який дасть можливість органам місцевої влади ефективно здійснювати управляння на своїй території: «За державними адміністраціями залишити лише одну функцію — нагляд за дотриманням законності органами місцевого самоврядування».

Присутній на презентації перший Президент України Леонід Кравчук назвав проект досить сміливим і цікавим. Він підкреслив, що за 20 років у нас були різні пропозиції, тому сьогодні ми маємо багато матеріалу, який дозволяє написати справжню Конституцію для народу. «Стосовно змісту може бути багато дискусії, зрештою, консенсус можна знайти, але головне питання — як зробити так, щоб цей зміст набув конституційної сили?» — задався питанням перший Президент. Автори проекту пропонують зробити це шляхом референдуму. «Без впливу й узгодженої позиції з владою, вийти на референдум і здобути там підтримку — нереально, — вважає Леонід Кравчук. — Я розумію, що громадяни України більш-менш можуть відповісти на запитання, яку форму правління вони хочуть — президентську чи парламентську. Але чи зможе воно відповісти на всі статті Конституції? Тому я не є прихильником затвердження Конституції на референдумі. Виставити Конституцію на розсуд до народу можна лише після того, як вона буде утверджена, наприклад, парламентом або асамблеєю».

Проте, далі Леонід Кравчук відповідає на питання — наскільки реально мати узгоджену позицію з владою? «Конституційний процес в Україні завжди проходив у залежності від вождів: ані Кучма, ані Ющенко, ані сьогоднішні сигнали, що виходять з Адміністрації Президента, не свідчать про бажання писати Конституцію незалежно від прізвища. Не можна покращувати життя людей за рахунок прав і свобод суспільства. Чи можемо ми обійти Конституцію? Ми — ні, влада — так, і сьогодні вона це показує. За роки незалежності влада жодного дня не жила за Конституцією, вона жила, живе, і збирається жити за політичною доцільністю. Я підтримую тезу, що потрібно наводити лад, але я зовсім не підтримую тезу, що лад треба наводити за рахунок порушення Конституції, законів і тиску на демократичні завоювання. В той же час, тільки спільно, — громадські, політичні, партійні, владні сили можуть дати нову Конституцію».

Задумка авторів така: вже у вересні цього року в результаті обговорення та з урахуванням усіх пропозицій громадськості запропонувати повноцінний проект Конституції. Пропозиції, звичайно, лунали вже на самому круглому столі. Наприклад, народний депутат України ІІ скликання Тарас Процев’ят запропонував розвести у часі з періодом у два з половиною років повноваження Верховної Ради і президента. «Необхідно обирати й Верховну Раду, й президента на п’ять років. Якщо президент ефективний, далі обиратиметься парламент, який підтримуватиме його програму, якщо ні, — опонуватиме йому. І навпаки — ефективний парламент, отже, буде підтримка президента, неефективний — не буде підтримки». Думку про рівність каденцій парламенту і президента підтримав також і політолог Михайло Басараб (в запропонованій Конституції президенту відводиться п’ять років, Верховній Раді — чотири).

«Ми готові приймати пропозиції. Для цього спеціально будуть створені робочі групи, які доопрацюють всі ті напрямки, в адрес яких сьогодні лунала критика», — підсумував Олег Березюк. Він акцентував увагу на тому, що проект Конституції має пройти широке обговорення в суспільстві. Що дасть можливість виписати Основний Закон не під Президента, прем’єра, владу чи опозицію, а саме під народ. Валентин Наливайченко натомість зазначив, що Громадська ініціатива «Оновлення країни» буде докладати всіх зусиль, щоб цей проект після обговорення було прийнято.

Пропозицій, дійсно, було багато — щодо суду, прокуратури, місцевого самоврядування тощо. Головне ж, як зазначив народний депутат Григорій Омельченко, в основі українського законодавства повинно стояти національний український зміст. «Відкрию вам одну маленьку таємницю, щоб проголосувати за такі статті в нинішній Конституції, як одна державна мова українська, герб, гімн..., я свого часу голосував дев’ятьма картками. З них п’ять мені віддали депутати з Комуністичної партії, які боялися голосувати. Це при тому, що рішення тоді приймалися 301, 302 голосами. Ви уявляєте який був спротив? Він є й сьогодні. Тому, поки в нас з материнським молоком не буде всмоктуватись почуття націоналізму й патріотизму, які б закони чи Конституції ми не приймали, ніякого результату не буде. Ми повинні стати дійсно українською нацією».

Іван Капсамун

«День», №113,  четвер, 1 липня 2010

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити