Юридичний позитивізм як метод врегулювання політичної кризи

.

Напередодні розгляду Судовою палатою ВСУ з цивільних справ справи про визнання недійсним другого туру виборів, а саме 28 листопада ц.р., творчий колектив видавничої організації «Юстініан» за інформаційної підтримки «Юридичної газети» та «Юридичного журналу» та за сприяння юридичної фірми «Сергій Козьяков та партнери» проводив «круглий стіл» на тему «Правові шляхи вирішення конфліктної ситуації, яка склалась в Україні після другого туру президентських виборів». Учасники засідання, з-поміж яких були президент юридичної фірми «Салком» Євгеній Кубко, член Вищої Ради юстиції Микола Мельник, партнер юридичної фірми «Сергій Козьяков та партнери» Сергій Козьяков, президент юридичної фірми «Грищенко та партнери» Дмитро Грищенко, голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Володимир Стретович, адвокат Тетяна Монтян та інші розглядали можливі аспекти правового (зокрема, судового) вирішення соціально-політичної ситуації, що склалася, обговорювали правове підґрунтя різних політичних процесів, серед яких особливу увагу було приділено таким соціально-правовим явищам, як демонстрації та страйки, рішенням органів місцевого самоврядування, способам міжнародного втручання (невтручання) у внутрішні справи нашої держави тощо. Пропонуємо до вашої уваги уривки промов учасників «круглого столу».


Сергій КОЗЬЯКОВ, партнер юридичної фірми «Сергій Козьяков та партнери», м. Київ

– В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Більше того, норми Конституції України, крім того, що вони є нормами-принципами, є і нормами прямої дії, що дозволяє в судовому порядку вирішувати практично всі проблемні питання. А звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується Основним Законом держави.


Дмитро ГРИЩЕНКО, президент юридичної фірми «Грищенко та партнери», м. Київ

– Будь-яке суспільство прагне мати такі правила поведінки (право, мораль, традиції), які встановлювалися б не лише за загальною згодою та домовленістю, але й були перевірені часом. Проте, з іншого боку, між владою та народом також завжди повинні бути відносини, що базуються на паритетних засадах. І якщо одна із сторін грубо порушує права та свободи іншої, противна сторона має всі підстави адекватно відповідати. У нашому ж випадку народ просто не мав іншого способу захисту своїх прав як демонстрацію – найбільший прояв громадянської непокори. Врешті-решт, якби у світі не відбувалися революції, ми і досі жили б у кріпацтві.


Євгеній КУБКО, президент юридичної фірми «Салком», м. Київ

– Навіть у період революцій громадський рух може лишатися на грунті законності, якщо керуватися принципами верховенства права.


Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук, професор, член Вищої Ради юстиції, м. Київ

– Вирішальним чинником розв’язання конфлікту повинні стати воля народу та загальні (конституційні) правові приписи. Форма закону в такому випадку має другорядне значення, позаяк більшість визначень закону через кардинально змінену соціально-політичну ситуацію не можуть бути застосовані – вони просто втратили своє правове призначення.


Андрій ЗАГУРА, адвокат, конфліктолог, м. Київ

– Подолання політичної кризи в Україні, що досягла свого апогею після другого туру виборів Президента, повинно відбуватися не лише в політичній, але й правовій площині. Актуальність та своєчасність політико-правової аргументації позицій ВР, ВСУ, Президента України в такій ситуації дозволяє провести «оксамитову», «помаранчеву» чи «фестивальну» революцію, за якої відбудеться проста «легітимізація» волі народу. Проте в разі, якщо рішення поки що легітимних органів держави не відображатимуть волю народу чи такі рішення будуть прийняті запізно, відбудеться «антифеодальна несоціалістична або ново буржуазна» революція, яка не потребує жодної легітимності, позаяк вона власноруч створить нові закони, що, в свою чергу, обов’язково призведе до зовсім не оксамитової контрреволюції.


Володимир СТРЕТОВИЧ, голова комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією

– Останні події свідчать про те, що населення України стало Народом з великої букви. А воля народу повинна бути виконана. Про це йдеться в ст. 5 Конституції України.


Віктор АГЄЄВ, адвокат «Агєєв, Бережний та партнери», м. Одеса

– Я глибоко переконаний, що у формі Майдану Україна, нарешті, отримала гілку влади, яку не можна ні купити, ні залякати.

Будуючи в Україні нову політичну систему, ми повинні пам’ятати, що фундаментом будь-якої правової держави є правосуддя. Без наявності ефективної судової системи неможливо втілити в життя положення законів, тому без судової влади стає безцільною діяльність влади законодавчої, а діяльність виконавчої влади неминуче перетворюється на свавілля.

Без втілення в життя принципів Верховенства Права, без створення нової судової системи, що відправлятиме Правосуддя і буде дійсно незалежною, а не слугувати інтересам певного політичного клану або виконавчої влади немає сенсу ні в яких конституційних, правових реформах, інших політично-спрямованих та суспільно-важливих діях.


Ірина ОМЕЛЬЧЕНКО (ліворуч), генеральний директор видавництва «Юстініан», Світлана МАКСИМОВА, шеф-редактор видавництва «Юстініан»

– Хотілося б наголосити на тому, що зараз, коли в країні панує політична криза, а також існують певні правові колізії (у зв’язку з недосконалістю Закону «Про вибори Президента України) значно зростає роль Верховного Суду України у правовому вирішенні цього питання. Слід також зазначити, що виборче законодавство досить складне і в ньому поєднуються як елементи цивільного, так і адміністративного права. Крім того, справа подібного масштабу слухатиметься Верховним Судом України вперше. Втішним є те, що справа розглядатиметься цивільною палатою ВСУ у повному складі, що дасть можливість прийняти найбільш виважене рішення. Враховуючи, що виборче законодавство містить певні колізії, суду при прийнятті рішення доведеться керуватися не лише буквою, а й духом закону, спираючись на власне праворозуміння, та пам’ятати, що від рішення Верховного Суду залежатиме віра громадян України в закон, справедливість та верховенство права.

Сергій Козлов

«Юридична газета», №22 (34) 08 грудня 2004 року.

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити