Від чого залежить промислова могутність України? Всьому свій час, або біотехнології

.

В умовах глобальної економіки могутність держави та повага до неї, у першу чергу, залежать від рівня розвитку технологій, від потенціалу промисловості та сільського господарства, від наявності висококваліфікованих спеціалістів на робочих місцях та від здатності конкурентоздатних національних підприємств виступати серйозними гравцями на внутрішньому та світовому ринках. У той же час, могутність держави на міжнародній арені проявляється у спроможності впливати та нав'язувати свою волю іншим.

Для більш повного розуміння необхідних кроків для зміцнення промислової могутності України пропоную заглянути у наше недавнє минуле і спробувати дати відповідь чому СРСР був могутньою та впливовою державою у світі, чому СРСР був спроможний нав’язувати свою волю іншим країнам, чому народ був гордий за свою державу? Відкинувши багато чинників, хочу звернути увагу на інвестиційну складову СРСР, а саме на те, що в умовах існуючого ворожого оточення лідерами СРСР було чітко визначено пріоритети промислового розвитку держави, які відповідали панівним на той час у світі 3-му та 4-му технологічним укладам, а народ приймав безпосередню участь у створенні могутньої країни.

Для інформації:

- ключовими факторами 3-го технологічного укладу були масовий розвиток неорганічної хімії, чорної металургії, залізних доріг, кораблебудування та виробництво вибухових речовин;

- ключовими факторами 4-го технологічного укладу були масове виробництво та застосування двигунів внутрішнього згорання, розвиток конвеєрного виробництва, провідного телефонного зв’язку, автомобілебудування, літакобудування та нафтохімії.

Як ми бачимо, керівництвом СРСР, у свій час, не лише були визначені вірні пріоритети промислового розвитку держави, а, в першу чергу, були направлені усі можливі інвестиційні, технологічні, освітні і людські ресурси на створення новітніх підприємств, які є гордістю України ще до цього часу. Однак, час пройшов і на сьогоднішній день у світі відбувається створення промисловості, яка відноситься уже до 6-го технологічного укладу.

Для інформації: ключовими факторами 6-го технологічного укладу є біотехнології та нанотехнології, молекулярні, кліткові та ядерні технології, наноенергетика, інженерія живих тканин та органів, відновлювальна медицина та суттєве збільшення строків життя людей та тварин.

У той же час, аналізуючи сьогоднішні напрями державного та корпоративного інвестування нашої країни ми бачимо, що Україна 57,9% коштів вкладає у модернізацію підприємств 3-го технологічного укладу, 38% - 4-го і лише 4% в 5-го та 0,1% в 6-го.

Таким чином, день за днем і рік за роком Україна перетворюється на «лузера» світового економічного розвитку. В результаті такої промислової політики, українські підприємства у скорому часі взагалі не будуть здатні конкурувати на світовому та внутрішньому ринках із іноземними конкурентами. Результатом продовження існуючої промислової політики неминуче стане масове закриття не конкурентоздатних вітчизняних підприємств, массовий імпорт продукції, сировини та матеріалів, массове безробіття та повна залежність держави. Продовження такої промислової політики, у першу чергу, відіб’ється на виробниках та працівниках із східних регіонів України, де розміщені металургійні та хімічні виробництва.

Що ж робити у цій ситуації? Як вийти Україні з існуючої кризової ситуації? Існуюча промислова криза в Україні може бути ліквідована лише інноваціями, а також коли стара структура економіки звільнить місце новим галузям економіки, новим формам організації, стимулювання та регулювання не лише економіки, але й організації роботи більшості підприємств.

Чи такий стан речей означає необхідність звернення існуючого в Україні промислового виробництва? Однозначно ні, адже існуючі виробництва випускають необхідну продукцію, забезпечують людей роботою, виплачують зарплату, наповнюють державний бюджет податками та ін. Держава повинна стимулювати технічне та технологічне переоснащення цих підприємств, допомагати вирішенню існуючих у них проблем, від яких залежить існування підприємств та їх конкурентоздатність. Серед таких проблем підприємств є дуже висока енерго- та ресурсоємкість, відсутність обігових коштів, відсутність державних замовлень на продукцію підприємств, відсутність у Україні національного ринку збуту виробленої промислової продукції та ін. Держава не лише повинна забезпечити збереження існуючих підприємств, але й постійно і наполегливо примушувати їх власників здійснювати заходи по збільшенню конкурентоздатності продукції, а також змушувати впроваджувати нові технології, які поступово виведуть їх на новий технологічний рівень.

Водночас із цілеспрямованою роботою із уже існуючими підприємствами, держава повинна стимулювати масове створення промислових підприємств, які відповідають новому технологічному укладу. Одним з таких напрямів промислового розвитку, за допомогою якого Україна зможе у майбутньому забезпечити свою промислову могутність, суттєво зменшити імпортозалежність, забезпечити максимально глибоку переробку усієї наявної у державі сировини та відходів, а також створити необхідну кількість нових висококваліфікованих та високооплачуваних робочих місць, і є БІОТЕХНОЛОГІЇ.

Відповідно до даних Вікіпедії, біотехноло́гія — це використання живих організмів, ферментів і біологічних процесів у виробництві. Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.

Питання ціленаправленого створення та розвитку в Україні біотехнологічної промисловості напряму пов’язане із забезпеченням конкурентоздатності національної продукції на світових ринках, підняттям авторитету і впливу України у світі, ростом благополуччя населення, глибокою переробкою усієї наявної сировини та суттєвим збільшенням кількості висококваліфікованих робочих місць.

Відповідно до світових прогнозів, світовий ринок біотехнологій до 2025 року становитиме 2-3 трильйони доларів США. Уже сьогодні темпи росту світового ринку біотехнологій по окремим сегментам коливаються від 5-9 до 30% щорічно. Уже сьогодні в США глибокій переробці підлягає 156 млн. тон кукурудзи, що становить 39% всього зібраного врожаю.

Споживачами продукції біотехнологій є платежоздатні високо розвинуті країни: країни Європейського Союзу, США, Канада, Японія, Китай, Індія, Бразилія та ін. Одночасно, саме у цих країнах і реалізуються масштабні програми розвитку всього спектру біотехнологій.

Продукція біотехнологій сьогодні на ринку України представлена як правило іноземними компаніями. Так, Україна щорічно імпортує 100% кормових амінокислот для сільського господарства, 100% ферментів для побутової хімії, 100% молочної кислоти, 93% біологічних харчових інгредієнтів, 75% кормових ферментних препаратів, 80% кормових та ветеринарних антибіотиків і т.д.

Конкурентоздатність національної продукції на світових ринках, підняття авторитету і впливу України у світі, ріст благополуччя населення, глибока переробка усієї сировини неможливі без масового застосування біотехнологій. Крім того, для цілого ряду галузей вітчизняної промисловості відсутні перспективи розвитку без переходу на біотехнологічні методи та продукти. До таких галузей відноситься аграрна галузь, харчова, лісогосподарська, фармацевтична, цілий ряд підгалузей хімічної та нафтохімічної промисловості.

Пріоритетами біотехнологічного розвитку України повинні стати наступні напрями:

1. Промислові біотехнології – технології, які за допомогою біологічного синтезу дозволяють створювати безліч нових продуктів із заданими властивостями (в тому числі продукти харчування, корми для тварин, біополімери, біопаливо, біодеградуючі пластики та багато іншого).

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Перевід підприємств хімічної промисловості на відновлювану сировину – можливість використання методів біологічного синтезу із використанням відновлюваної біомаси в якості сировини для синтезу великої кількості хімічних речовин.

- Виробництво ферментів – організація в Україні крупнотонажного випуску промислових ферментних препаратів дозволить відмовитись від використання імпортних ферментів та зменшити залежність промисловості України від іноземних постачальників. Ферменти виступають в ролі біологічних каталізаторів практично в усіх біохімічних реакціях, вони наявні в усіх живих клітинах і сприяють перетворенню одних речовин на інші.

- Біотехнологічне виробництво амінокислот – організація в Україні крупнотонажного виробництва амінокислот (в першу чергу лізіну, метионіну, треоніну та трептофану) які використовуються як компоненти для приготування кормів для с/г тварин та птиці, а також у різних сферах промисловості.

- Виробництво глюкозо-фруктозних сиропів – які широко використовуються в харчовій та кондитерській промисловостях, а також в біологічних виробництвах. Глюкозо-фруктозні сиропи по своєму складу та фізіологічним цінностям значно перевищують сахарозу і, відповідно, можуть замінити цукор та стати основним підсоложувачем в технологічних процесах при виробництві харчової продукції.

- Виробництво полісахаридів – які використовуються як добавка, яка покращує якість різних харчових продуктів, а також в таких технологічних операціях, як сільське господарство для підвищення врожайності, фармацевтична та косметологічна промисловість, для підвищення нафтовіддачі пластів та при бурових роботах.

- Створення біотехнологічних комплексів глибокої переробки деревної біомаси та відходів деревозаготівлі і деревопереробки – йдеться про можливість отримання широкого асортименту цінних хімічних продуктів для медицини, харчової, фармацевтичної, парфюмерної, косметичної та хімічної галухей промисловості, а також для целюлозо-паперового виробництва, сільського господарства та побутової хімії. При цьому Україною буде забезпечено глибоку переробку усієї деревної біомаси з можливістю комплексного використання її основних компонентів (целюлози, геміцелюлоз, лігніна та екстрактивних речовин), а також забезпечено глибоку переробку деревних відходів, некондиційної та малоцінної деревини.

- Глибока переробка зернових та інших сільськогосподарських культур – це не лише виробництво нових біотехнологічних продуктів із високою доданою вартістю які конкурентоздатні на світовому ринку (для виробництва яких українське зерно сьогодні використовується в якості сировини), але й спосіб вирішення проблем гарантованого збуту зерна. Це і амінокислоти і корми, і екологічні біопластики, біобутанол та інші продукти біохімії.

- Виробництво біодеградуючих полімерів – це сьогодні необхідність, так як із-за дуже високих вимог до захисту екології та із-за постійного росту вартості утилізації відходів світовий ринок біодеградуючих пластиків має дуже високі темпи росту.

- Виробництво біопалива – йдеть про організацію промислового виробництва твердого, рідкого та газоподібного біопалива, в тому числі біометану та біоводню.

- Виробництво ларвіцитних препаратів в якості затребованих на світовому ринку біологічних засобів для боротьки із кровососущими (найбільшими споживачами є Індія та країни Африки). У країнах Африки на сьогодні суттєво міняється підхід до боротьби із хворобами, перенощиками яких є комахи (наприклад, малярії). Акцент зміщується із вакцинування населення на боротьбу з комахами.

- Застосування біотехнологій у гірничодобувній промисловості – йдеться про екстракцію та концентрацію металів при біологічній очистці сточних вод підприємств гірничодобувної промисловості та флотаційних процесах, вилужування упорних, бідних та відпрацьованих руд, окислення пірітів та піритвмістимих порід, а також десульфація кам’яного вугілля, боротьба з метаном на вугільних шахтах, підвищення нафтовіддачі пластів.

2. Біофармацевтика.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Виробництво життєво необхідних лікарських препаратів (гормонів, біодженериків, цитокінів, терапевтичних моноклональних антитіл, пептидів, фітопрепаратів та ін.).

- Нові високоефективні рекомбінатні вакцини - на основі використання лише окремих високоімуногенних білків патогенів, які є повністю безпечні, так як не містять патогенного організму та його генетичного матеріалу.

- Виробництво бактерофагів – для антибактеріальної терапії і як альтернатива прийому антибіотиків. Бактерофаги – це віруси, які вибірково поражають бактеріальні клітки, так як розвиваються всередині бактерій та викликають їх лізис.

3. Біомедицина – створення сучасних діагностичних засобів (біочипів, біосенсорів), біосумісних матеріалів та формування персоналізованої медицини.

4. Біоенергетика.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Виробництво біопалива із заданими властивостями та його компонентів із біомаси рослин та активного мулу очисних споруд – йдеться про розвиток виробництва твердого, рідкого (біобензину, біодизелю, біомазуту та ін.) та газоподібного біопалива (в тому числі біометану та біоводню), а також біоприсадок для палива.

- Використання існуючих та новоутворюваних відходів для виробництва електричної та теплової енергії – йдеться про створення мережі підприємств, які будуть розміщатися у місцях концентрації промислових та комунальних відходів (включаючи тверді побутові відходи та активний мул очисних споруд) та здатні будуть вирішувати завдання їх повної екологічно чистої переробки (утилізації) з метою отримання електроенергії та тепла.

- Біоенергетичне машинобудування – йдеться про створення в Україні нової підгалузі промисловості, яка буде здатна забезпечити вітчизняну біотехнологічну промисловіть необхідним високотехнологічним обладнанням.

- Промислове виробництво нехарчової біомаси для отримання паливно-енергетичних ресурсів – йдеться не лише про вирощування на непридатних землях промислових плантацій каліфорнійської верби та інших аналогічних дерев (рослин), але й про промислове вирощування мікроводорослей. Швидке збільшення кількості мікроводорослей позволяє отримувати з аналогічної площі, порівняно з існуючими масляничними сільськогосподарськими культурами, в десятки-сотні раз більшу кількість масел. У подальшому масла, які отримані з мікроводорослей, будуть використовуватись для промислового виробництва біобензину та біодизелю.

5. Сільськогосподарські біотехнології – напрям отримання екологічно чистих продуктів харчування, відновлення родючості грунтів, вирішення проблем продовольчої безпеки України та забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Кормовий біотехнологічний білок – йдеться про створення промислових виробництв по отриманню сухої концентрованої біомаси дріжджових кліток для використання при виготовленні кормів для тварин, птиці, пушних звірів, риби та для збільшення продуктивності у тваринництві.

- Біоактивні грунти та біодобрива – йдеться про наповнення грунтів необхідними бактеріями, які здатні суттєво підвищити продуктивність грунтів без використання мінеральних добрив. У той же час, використання бактерій при переробці органічних відходів не лише здатне прискорити та суттєво здешевити виробництво органічних добрив, але й сприяти масовому розвитку в Україні органічного землеробства.

- Біологічні компоненти кормів та преміксів – йдеться про суттєве зниження кількості кормів при вирощуванні тварин за рахунок масового застосування біопрепаратів (ферментів, амінокислот, пробіотиків та ін.), що, в свою чергу, дозволить створити в Україні високоефективне та екологічно чисте сільське господарство, яке здатне забезпечити усе населення України повноцінним і збалансованим харчуванням.

- Мікробіологічна переробка сільськогосподарських та усіх органічних відходів – йдеться про створення виробництв, які за допомогою застосування технології мікробіологічної конверсії здатні будуть переробити усі сільськогосподарські та органічні відходи, а також відходи переробної промисловості.

- Біопрепарати для тварин – йдеться про організацію в Україні промислового виробництва біологічних препаратів для профілактики, лікування та діагностики захворювань тварин.

- Біологічний захист рослин - йдеться про організацію в Україні ряду промислових підприємств по виробництву нового покоління біологічних засобів захисту рослин, які допоможуть сільськогосподарським виробникам відмовитись від застосування хімічних засобів захисту рослин, дозволять запроваджувати інтегровані системи біологічного захисту рослин, а також забезпечать ріст врожайності та зниження втрат у рослинництві.

- Біотехнологічна молекулярна селекція тварин та птиці, яка позволить цілеспрямовано регулювати економічно значимі та корисні селекційні ознаки сільськогосподарських тварин, а також забезпечити значне підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва.

6. Харчові біотехнології – напрям виробництва харчових додаткових добавок для підвищення корисних властивостей продуктів харчування.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Харчовий білок – йдеться про організацію в Україні ряду високоефективних промислових виробництв по вилученню харчового білка не лише із наявної сировини, але й з відходів харчової промисловості. Таким чином, планується перетворювати малоцінну сировину та відходи в білкові продукти та компоненти з високим ступенем доданої вартості.

- Глибока переробка харчової сировини – йдеться про організацію в Україні ряду високоефективних промислових виробництв по біотехнологічній переробці харчової сировини, робота яких будується на принципах безвідходного виробництва, адже продукти переробки або є самостійною продукцією, або використовуються у виробничих процесах при виробництві продуктів харчування, або використовуються в інших галузях.

- Функціональні харчові продукти, включаючи лікувальні, профілактичні та дитячі – йдеться про організацію в Україні ряду високоефективних підприємств, які будуть спеціалізуватися на виробництві харчової продукції із вмістом необхідних мікронутрієнтів у визначених кількостях, яка зберігає та покращує здоровя людей, а також знижує рівень розвитку захворювань за рахунок наявності у її складі функціональних інгредієнтів. Розвиток цього піднапряму є не лише важливою складовою частиною промислового розвитку України, але, за його допомогою, в державі будуть вирішені важливі соціальні задачі, які дозволять суттєво знизити соціально-економічну шкоду від захворюваності населення та знизити навантаження на медичний сектор.

- Харчові інгредієнти, амінокислоти, вітаміни та ін. – створюване біотехнологічне виробництво за допомогою методу бактеріальної ферментації повинно бути здатним забезпечити вітчизняних виробників харчових продуктів усіма необхідними харчовими інгредієнтами, амінокислотами, вітамінами та ін.

- Ферментні препарати - йдеться про організацію ряду високоефективних підприємств по виробництву харчових ферментів, які стануть основою для розвитку усіх напрямів харчової галузі України, а також суттєво зміцнять експортний потенціал держави.

- Пребіотики, пробіотики та синбіотики – без виробництва продуктів цієї групи неможливе створення вітчизняного ринку здорового харчування.

7. Лісові біотехнології – це напрям створення в країні сучасної системи управління лісопосадками із застосуванням методів ДНК маркування, створення нових біотехнологічних форм дерев із заданими ознаками та застосування екологічно безпечних засобів захисту лісів.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Управління лісопосадками із застосуванням методів молекулярного (ДНК) маркування – дозволить не лише зберігати, але й відновлювати лісові генетичні ресурси.

- Створення нових біотехнологічних форм дерев із заданими ознаками.

- Біологічні засоби захисту лісів - йдеться про створення та виробництво нових біологічних засобів захисту лісів, включаючи мікробіологічні та ентомофаги, що позволить ефективно виконати завдання по стримуванню розповсюдженню у лісах нових небезпечних шкідників та фітопатогенів.

8. Водні біотехнології.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Мережа спеціалізованих аквабіоцентрів – йдеться не лише про відпрацювання технологій високоефективного розведення риби, вирощування молюсків та цінної водної рослинності у відкритих водоймах та установках замкнутого водопостачання, відпрацювання оптимальних рецептур кормів, але й про здійснення в Україні широкомасштабного промислового вирощування риб, молюсків та цінної водної рослинності.

- Глибока переробка гідробіонтів та продукції аквакультури - йдеться про організацію в Україні ряду високоефективних підприємств, які будуть спеціалізуватися на виробництві кормової рибної муки, білкового гідролізату, технічного та харчового рибного жиру, іншої біологічної сировини, напівфабрикатів та продуктів харчування.

- Виробництво спеціалізованих кормів для аквакультур.

9. Екологічні (природоохоронні) біотехнології.

По цьому напряму виділяються наступні окремі піднапрями:

- Біоремедіація – комплекс методів очистки грунтів, вод та атмосфери з використанням потенціалу мікроорганізмів, рослин, грибів, комах, червяків та інших організмів.

- Біоресурсні центри та біологічні колекції – йдеться про створення державної системи реєстрації, зберігання та використання зареєстрованих мікроорганізмів, формування біологічних колекцій та забезпечення доступності генетичних ресурсів біотехнологічного призначення.

Ми не повинні лякатися створення в Україні повноцінної біотехнологічної промисловості із цілим рядом підгалузей, так як цілий ряд біотехнологічних виробництв уже сьогодні діють в Україні.

Українські інноватори є розробниками цілого ряду біотехнологій, аналогів яким ще немає у світі, однак реалізувати їх у себе на батьківщині в сьогоднішніх умовах вони не можуть із-за цілого ряду причин. До основних причин неможливості реалізації проривних біотехнологій відносяться традиційні - відсутність грошей, а також відсутність гарантій дотримання прав та інтересів самих інноваторів, але, на першому місці, як не парадоксально, стоїть відсутність інтересу до біотехнологій зі сторони самої української держави.

Парадокс чинної державної промислової політики полягає у тому, що увага приділяється не галузям, які в подальшому зможуть генерувати значну кількість грошей для усієї економіки України та забезпечити її проривний розвиток, не галузям які здатні суттєво зменшити імпортозалежність, забезпечити максимально глибоку переробку усієї наявної у державі сировини та відходів, а також створити необхідну кількість нових високваліфікованих та висооплачуваних робочих місць, а основна увага приділяється неконкурентоздатним енерго- та ресурсозатратним виробництвам та виробництвам із низьким рівнем конкурентоздатності. Державні промислові менеджери явно не знають основної аксіоми управління: «Те, чому ми приділяємо увагу, на чому зосереджуємось – те у нас і розвивається».

Від самої констатації факту недалекоглядності чинної промислової політики України нікому не стане краще. Який же вихід із цієї ситуації?

При Міністерстві промисловості та підприємництва Уряду національної альтернативи, який сформований ВО «Свобода», створюється Національний технологічний комітет. Національний технологічний комітет буде складатися з трьох структурних підрозділів:

1. Національного центру технологічних інновацій (завдання – не лише зібрати дані про існуючі суспільно корисні технічні та технологічні інновацій для різних сфер нашого життя, але й об’єднати розробників, винахідників та власників технологій (в тому числі і іноземних) навколо ідеї технологічного оновлення України, забезпечити повне дотримання їхніх прав та інтересів);

2. Експертної групи (завдання – оцінка інноваційності розробок, їх перспективності та визначення усіх можливих сфер застосування розробок);

3. Комітету впровадження технологічних інновацій (завдання – забезпечити практичне впровадження суспільно корисних технічних та технологічних інновацій для вирішення проблем різних сфер нашого життя та забезпечення випереджаючого промислового розвитку України, організація співпраці та пошук внутрішніх і зовнішніх інвесторів, організація робота з інвесторами, допомога у залученні недорогого фінансування під технологічні проекти, організація створення венчурних фондів (приватних та державних), забезпечення 100% захисту інвестицій та прав інвесторів, а також захист прав та інтересів розробників та власників технологій).

Даруй же нам, Боже, розум, професіоналізм, відповідальність, наполегливість та звитягу, щоб стати творцями Великої Держави.

Юрій Тарас

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити