Україна і Грузія разом до нового майбутнього

.

Україна - Грузія29 травня у грузинському місті Батумі було підписано меморандум про створення неурядової грузино-української організації «UG Forum»

Протягом трьох днів на запрошення неурядових організацій Грузії тут перебувала делегація з України до якої ввійшли громадські лідери, підприємці, юристи, журналісти у тому числі зі Львівщини. Кульмінацією поїздки стало підписання 29 травня у грузинському місті Батумі меморандуму про створення неурядової грузино-української організації. Документ підписали по два учасники від кожної з країн: керівник громадської організації «Стратегічне партнерство» Олег Канівець, лідер громадської організації «Українське юридичне товариство» Олег Березюк та туристична компанія «Calypso Travel» в особі Інги Малакмадзе, від юридичного бюро «BB Legal» Паата Хотенашвілі. Новостворена організація займатиметься розширенням і розвитком суспільно-політичних, економічних, культурних, науково-технічних та спортивних зв'язків між двома країми. Наступний крок –  форум у вересні цього року у Львові.

Програма перебування української делегації з 25 чоловік передбачала низку зустрічей. У перший день грузини влаштували оглядову екскурсію по Батумі. Це місто сміливо можна назвати містом контрастів. Поряд з креативними, перевернутими, скляними, геометрично неправильними на погляд пересічної людини будівлями є райони звично забудовані так званими «хрущовками». Хоча і їх грузини «модернізували» - покривши різнокольоровим пластиком балкони тож здалека виглядає доволі гламурно. Пишаються батумці тим, що на побережжі будуються готелі відомих брендів: «Кемпінські», «Шеротон», «Хілтон». От і в день нашого приїзду в Батумі відкривали ще один готель. На цю подію приїхав Президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Думаю, коментарі будуть зайві, яке значення надають грузини розвитку туризму і насамперед елітному, коли на відкриття приїздить перша особа держави. Зауважу також, що не спостерігалося перекриття доріг, довжелезних кортежів супроводу, тобто прості мешканці аж ніяк не потерпали від приїзду Президента. Єдине, що кинулося у вічі посилене патрулювання поліцією. Ми навіть жартували, що це так нашу делегацію охороняють.

Піша прогулянка по узбережжю вразила чистотою, гарними сквериками, різними скульптурами, фонтанами і навіть бамбуковими насадженнями. Серед екзотичних рослин, грецьких колон дивина – пам’ятники Тарасу Шевченку та Лесі Українці підписані двома мовами. Навколо територія звісно доглянута, висаджені квіти «братчики». Скажу можливо з пафосом та від побаченого защеміло у серці й хотілося зняти капелюха перед грузинам за пошану до наших світочів. На лавочках сидять переважно люди літнього віку і то мужчини. Натрапили ми й на своєрідний клуб шахістів, які щодня збираються й проводять сеанси гри. Для цього обладнано спеціальні столики під крислатими кипарисами та пальмами. До речі, як ми дізналися згодом на зустрічі в мерії Батумі, пальми закуповують в Туреччині та й деякі рідкісні рослини теж. Грошей не шкодують на благоустрій та окрасу рідного міста. Дороги – це просто казка. Рівненькі, без ям і без калюж після дощу. Бачила на власні очі. Тротуари облаштовують фігурною плиткою. Кладуть якісно, підбори не застряватимуть. Фішка» грузинів – це скляні, прозорі поліцейські дільниці. Не знаю чи почувають полісмени себе, як в акваріумі та збоку на це було дуже схоже.

Гордість батумців – це Будинок Юстиції. Для нас це був легкий шок. Скидалося, що ми потрапили в декорації майбутнього фільму фантастичного жанру. Не зупинятимусь на архітектурних формах. Бо головне, що тут кожен громадянин Грузії за 15 хвилин може виготовити паспорт, отримати будь-яку довідку офіційно заплативши за надані послуги. Ніяких черг. Облаштовані спеціальні ігрові кімнати для відвідувачів з дітьми, кафе. За допомогою персональної електронної карточки зводиться до мінімуму ходіння по кабінетах і чиновниках, відповідно не потрібно ніяких зайвих довідок і що головне – ніяких хабарів. Будинок Юстиції – це взірець без корупційної держави. Тут зібрані всі юридичні служби тож не потрібно громадянам витрачати час на переїзд від установи до установи. У спеціальному кінозалі нам продемонстрували відеоролик майбутнього, коли кожен грузин, навіть не виходячи з машини (типу як у нас мак-драйв) зможе під’їхати до спеціального віконечка, доторкнутися своєю карточкою, ввести код чи пароль і отримати все що йому потрібно, ба навіть не виходячи з дому через персональний комп’ютер вже може слідкувати за грошовими потоками, робити певні проплати, замовляти необхідні товари.

А ще на вулицях Батумі є велосипедні доріжки і самі велосипеди на спеціально обладнаних стоянках. Кожен бажаючий може кинути кілька лар (грошова одиниці Грузії ) і взяти ровер на прокат. Стоять вони там новенькі, не пошкоджені і нікому навіть думки в голову не прийде, щось відкрутити, зіпсувати чи не дай бог вкрасти. З часу викорінення корупції у правоохоронних органах відповідно злочинність зведено до нуля. Очевидне – неймовірне.

Прогулянка по Батумі склала найприємніші враження. А особливо ввечері, коли все навколо світиться різнокольоровими барвами: будинки, фонтани, дерева, вітрини. Не зіпсували позитивних вражень й офіційні зустрічі з грузинськими посадовцями. Зокрема, з українцями зустрічалися перший заступник міністра фінансів і економіки Аджарії Сулхан Джортменадзе, міністр сільського господарства Аджарії Донару Сурманідзе, заступниця начальника Департаменту туризму і курортів Софіо Лазішвілі, перший заступник міського голови Батумі Давіт Леквеішвілі, міський голова Поті Вахтанг Лемонджава. Побували й в економічній зоні оформлення митних процедур там теж все скляне, мали екскурсію по пропускному митному пункті в Сарпі, що на кордоні з Туреччиною. У м. Поті після мерії відвідали порт та ще одну «родзинку» Грузії – вільну індустріальну зону, яка є просто «клондайком» для бізнесменів. Доступні, прозорі умови для ведення чесного бізнесу вразили багатьох з нашої делегації. Ще зауважу, що всі адміністративні будівлі: міністерства, мерії надзвичайно скромні, немає помпезності ні у фасадах, ні у кабінетах. Прості офісні меблі, скромні шафи, усе тільки необхідне для роботи.

Звісно ж була і славнозвісна грузинська гостинність, вино з тостами, хачапурі по-аджарськи, шашлик і безліч різних страв назви яких і не запам’ятаєш, зате смак не забудеш ніколи. Побували й на арочному мості, який будували при цариці Тамарі, біля гірського водоспаду й оглянули ряд інших історичних пам’яток.

Об’єм отриманої інформації від спілкування «перевалює» за кілька Гб. Кожен посадовець було видно, що готувався до зустрічі й давав вичерпні відповіді на запитання українців. Спектр питань теж був різноманітний. Голова української делегації, керівник громадської організації «Стратегічне партнерство» Олег Канівець вів предметні розмови щодо імпорту і експорту між Україною і Грузією, який має великі перспективи. Він зазначив: «6-7 років тому наші країни разом були на третьому місці по товарообороту. Сьогодні в експортній групі Україна в товарообороті Грузії займає 7 відсотків, в імпортній — 11 відсотків. Тому є можливості до розвитку. Грузія активно розвивається в гідроенергетиці, а Україна має можливості випускати обладнання для гідроенергетичної промисловості Грузії. Близько 2,5 мільярдів інвестується в це». Такі пізнання в економіці Грузії стали хорошим компліментом, зауважив перший заступник міністра фінансів і економіки Аджарії Сулхан Джортменадзе й додав, що підтримує ідею неурядового форуму й прийняв запрошення приїхати в Україну.

З міністром сільського господарства Аджарії Донару Сурманідзе дійшли спільної думки щодо такої перспективної теми, як створення птахофабрик. Адже Грузія забезпечує себе птицею лише на 10-20 відсотків. Цікава тема — імпорт до нас мандарин, апельсин. Дуже зацікавлені були б наші бізнесмени вкладати в Грузії кошти в будівництво переробної промисловості, зокрема цитрусових на консервних заводах. Сировина тут чимало.

Серед делегації був заступник директора БМФ «Стрийбуд» Олексій Лобойко, який зазначив, що нажаль в Україні з кожним роком темпи будівництва знижуються, а в Грузії – навпаки. Тому якщо у нас є бізнесмени, які можуть запропонувати цьому ринку свої матеріали, то чому б цим не скористатися? Грузія приваблює податковим законодавством. «Ми чули від міністра фінансів, що якщо ти будуєш житло, офіси чи готель до дві тисячі квадратних метрів, то тобі дають пільги — до 15 років по оподаткуванню. Це ж стимул. А у нас в Україні робиться все лише для однієї родини, однієї сім'ї», - підсумував пан Олексій.

Так, Грузія вже не та що була. Після війни грузинам вдалося зробити колосальний крок вперед, викорінити корупцію, підвищити рівень життя простих людей, знизити рівень злочинності, розвинути туристичний бізнес, який незабаром конкуруватиме з Туреччиною. Втілюється в життя й освітня програма. Президент Михаїл Саакашвілі будучи величезним патріотом своєї країни й усього грузинського, спонукає свій народ вчити іноземну мову. Для цього навіть у села поселяються англомовні вчителі, які вчать просте населення бодай на побутовому рівні спілкуватися англійською. Закінчилася епоха грузинів у кепках і з гвоздиками у нас на базарах. Тепер вони до нас на заробітки не поїдуть. Головне, що б і ми нікуди не їхали, хіба що в гості.

КОМЕНТАР

Олег Канівець, керівник громадської організації «Стратегічне партнерство»

Мета нашої поїздки ознайомлення із досвідом Грузії, яка в короткий термін досягла колосальних успіхів виключно через те, що влада і суспільство, неурядові організації змобілізувалися і захотіли жити в іншій новій демократичній країні. Відвідавши державні установи, вільну економічну зону, ряд підприємств вражають зрушення за останні роки. Сьогодні в Грузію надходить дуже багато інвестицій, щороку вона отримує не менше одного мільярда доларів. Це створює нові робочі місця, дає змогу розвиватися туристичному бізнесу. Нині у Грузії 43 відсотки ВВП формується за рахунок туристичної галузі. А ВВП порівняно із 2003 роком зріс майже в чотири рази. Все це свідчить, що до цієї країни є довіра на міжнародній арені. Можна сказати, що Грузія продемонструвала усьому світові, що можна подолати корупцію і сьогодні вона впевнено може заявити, що корупцію викорінено. Ми хочемо, щоб цей досвід був перенесений і в Україну. Тому ініціюємо у вересні саме у Львові провести форум, щоб залучити політичні, ділові кола, громадських діячів, щоб стимулювати українську владу і суспільство переймати грузинський досвід. Львів — найкраще для цього місто, бо Галичина ментально вже підготовлена до цього. Скептикам зауважу: перспектива грузино-українських стосунків навіть на неурядовому рівні можлива. Підписання нами Меморандуму цьому пряме підтвердження. Хочемо створити свого роду українсько-грузинський «Давос» з класичною «давоською» схемою за участі громадських і політичних діячів, представників влади, ділових кіл і ЗМІ.

Богдан Дубас, банкір м. Київ

Переконаний, якщо влада не спроможна тоді громада має повне право наводити мости дружби. Свідченням цього став наш візит до Грузії на запрошення неурядових організацій. Галичина – це ворота в Європу, Батумі – це ворота в Азію. Об’єднавши накопичений досвід і зусилля можна, як кажуть гори перевернути. Спілкуючись з грузинами, я зрозумів, що вони надзвичайно горді своїми успіхами, нам потрібно збагнути їхнє почуття патріотизму і збудити українську гідність. Форум матиме й практичні кроки. Впевнений, що після того, як грузини приїдуть у Львів, Меморандум запрацює на практиці, адже у нас є багато спільного, ми зацікавлені у розвитку туризму, сільському господарстві, будівельній галузі. Україна й Грузія морські держави й тут можливо також налагодити співпрацю. Грузія може надати Україні можливості купівлі каспійської нафти і її транспортування. Великі перспективи відкриваються для України в напрямку експорту пшениці, цукру, круп. Це дасть можливість і нашому бізнесу укріплюватися, і допомагати Грузії.

АВТОРИТЕТНА ДУМКА

Олег Березюк, лідер громадської організації «Українське юридичне товариство»

«Маємо позитивний досвід реформ у Грузії, де практично відсутня корупція»

- Рік тому в інтернет-газеті «Українська правда» з’явилася моя перша публікація про Грузію, яка отримала чимало відгуків. Здебільшого не на користь цієї країни. Мовляв, за такий короткий період не можна так швидко перебудувати країну, що все це фантастика. Тоді у мене виникла ідея організувати людей, щоб вони самі приїхали в Грузію й побачили на власні очі усі перетворення. І в першу чергу я ставив перед собою завдання привезти лідерів громадської думки - це підприємців, політиків, журналістів і дати їм можливість переконатися в «перероджені» держави, яка потерпала від війни та злиднів. Побачити те, що відбулося у Грузії й зробити власний висновок.

- Що дасть підписання Меморандуму? Чи під силу громадським лідерам вирішувати проблеми, які не можуть чи не хочуть вирішувати урядовці?

- Гадаю, на відміну від влади, неурядові організації, які підписали меморандум мають більше довіри у людей. Ці люди не фінансуються з держбюджету, але якось вони живуть, за рахунок чогось заробляють гроші. Вони цікаві та корисні суспільству. Від угоди про співпрацю ми зможемо лише виграти. Нині маємо позитивний досвід реформ у Грузії – країні, де сьогодні практично відсутня корупція, найнижчий серед країн Європи рівень злочинності і можна справді вільно розвивати свій бізнес. Ті підприємці, які тут побували, в цьому переконалися.

У свою чергу, Україна теж не є бідною. У першу чергу це стосується кадрів. Варто нагадати, що в Радянському Союзі майже 95 % винаходів реєструвалося саме в Україні. Зараз ці люди, на жаль, розвивають економіки інших країн. Втім, якщо усі наші зусилля об’єднати то така енергія безумовно принесе результат, який спостерігаємо у Грузії. Прийдуть нові люди в парламент, приймуть нові закони і змусять їх виконувати. Тільки таким шляхом можна щось змінити. Це, власне, стратегічна мета. Тактична – допомогти підприємцям Львівщини знайти ділових партнерів в Грузії, отримати міжнародний досвід, принести щось своє в економіку тієї ж Грузії чи навпаки перейняти грузинський досвід. Ми повинні собі сказати: вони змогли, то чому не вийде у нас. Ми гірші від них? Ні. Я хотів би, щоб більше людей з Львівщини бувало в Грузії. В грузинів був набагато менший потенціал, набагато менше шансів розвинути свою країну, ніж в українців. І грузини цей шанс використали. І ми маємо бути не гіршими від них і знову ж таки об’єднати зусилля і прийти до нашої спільної мети – побудувати сильну високорозвинену українську державу.

- Наступним кроком меморандуму буде зустріч у Львові у вересні. Чи зможемо ми здивувати грузинів так само, як вони нас?

- У нас теж є, що показати. Наприклад, коли ми були в міністерстві туризму Грузії нам розповідала директор департаменту про те, що вони зараз у себе запроваджують систему інформаційних знаків на кшталт тих, які побачили під час свого перебування у Львові. Це маленький приклад позитивного українського досвіду для Грузії. У нас багато нових технологій про які ніхто не знає у світі. Не забувайте, що наша країна працювала на військовий комплекс усього Радянського Союзу. Було багато розробок, які через розпад союзу не були втілені у життя. Багато винаходів залишилися ніким не витребуваними. Ми сьогодні пробуємо загладити цей пробіл. Для цього, зокрема, і створюємо діловий форум. Ми хочемо, щоб підприємці з інших країн і не тільки з Грузії, працювали з нашими. Правда, наразі є одна велика проблема – високий рівень корупції. Економіка ледь жевріє через постійний тиск. Дайте більше волі, дайте вільно дихати підприємцям і буде створено робочі місця, будуть іти надходження в бюджет, можна буде утримувати соціальну сферу і займатися питаннями безпеки внутрішньої, зовнішньої. Словом, можна буде організувати нормальне життя в суспільстві. А для цього знову ж таки треба щоб з’явилися нові обличчя в політиці, щоб у них повірили люди. Тільки тоді спільними зусиллями громади і нових лідерів можна буде змінити ситуацію в Україні.

Наталка Будинкевич

«Новий Погляд»

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити