«Судді суддів» у тенетах СДПУ(О)

.

Рокіровка кадрів у межах влади України – річ звична. А тому прогноз аналітиків щодо посадки в крісло голови Центрвиборчкому Сергія Ківалова (нинішнього голови Вищої ради юстиції), мабуть, не виявився великою несподіванкою для тих, хто відслідковує ситуацію.

Сьогодні Ківалов є народним депутатом та головою ВРЮ, завтра стане головою ЦВК, і сьогодні, і завтра залишатиметься президентом Одеської національної юридичної академії: змінюється лише форма, а людина та її суть залишаються незмінними.

Ні для кого не секрет, що Ківалов є повністю людиною президента. У цьому контексті варто також нагадати, що свого часу Ківалов входив до парламентської фракції СДПУ(О) й дотепер вважається вірною людиною Віктора Медведчука.

Очолювана останнім партія відома тим, що методично ставить свої тенета на всі можливі державні органи та посади. З огляду на те, що у плюралістичних демократіях Заходу девіз "Партія – до влади!" вважається здоровим прагненням політичних об’єднань, згаданий щодо СДПУ(О) факт може викликати лише повагу. Єдине, що викликає сумніви та наражається на критику фахівців – методи, які ця партія використовує.

Йдеться, зокрема, про непомічений за гучними і важливими парламентськими подіями щодо політреформи законопроект, зареєстрований у Верховній Раді наприкінці січня – про внесення змін до закону "Про Вищу раду юстиції". Це п’ять коротких пропозицій, підписані нардепами Євдокимовим (СДПУ(О), Мойсиком ("Наша Україна") та Грачем (КПУ).

Заступник голови СДПУ(О) Євдокимів, за його ж словами, є провідним автором цього проекту.

За Конституцією, саме від Вищої ради юстиції залежить формування професійного корпусу судів загальної юрисдикції (тобто практично усієї гілки судової влади). Простою більшістю голосів від 20 членів цього органу ухвалюються рішення про подання на призначення або звільнення суддів.

Отже, можливий відхід Ківалова з посади голови Вищої ради юстиції, вочевидь, не зробить вільним "святе" як для Кучми, так і для СДПУ(О) місце. За інформацією "УП", на посаду голови ВРЮ претендує, незважаючи на вік та мандат народного депутата, перший її голова (1998-2001)... Валерій Євдокимов.

Як зазначив Євдокімов в бесіді з "УП", закон про ВРЮ потребує кардинальних змін. Але беручи до уваги факт, що провести через парламент проект закону, який містить дуже багато пропозицій, практично неможливо, автори обрали п’ять найважливіших позицій, що потребують вирішення.

Що стосується шансів очолити Вищу раду юстиції, то цей закид Євдокимов спростовує: "Як відомо, 31 березня закінчиться шестирічній строк наших повноважень, і ми залишимо посади. На звільнені місця прийдуть інші особи, які будуть обиратися відповідно до ст. 131 Конституції України".

Проте, ці слова Євдокимова не викликають довіри в його колег-юристів. Опонент депутата в означеному питанні, голова Київського юридичного товариства Олег Березюк вважає, що "приватний інтерес окремих осіб до прийняття цього проекту очевидний, адже фактично йдеться про задоволення особистих мотивів за допомогою прийняття закону, що у правовій державі визнали б дикістю".

"З попереднього законопроекту, який був ініційований Ківаловим та у вересні минулого року одержав різко негативну оцінку широкого юридичного загалу, вибрано п‘ять найважливіших у персональному плані моментів і подано до парламенту через інших авторів".

"Проте, і нинішній проект також не можна приймати, оскільки він суперечить низці статей Конституції та Закону "Про державну службу", встановлює можливість здійснення посадовими особами державних владних повноважень на громадських засадах, передбачає можливість перебування однієї і тієї ж особи на посаді голови ВРЮ безстроково, що порушує демократичний принцип ротації керівництва конституційного органу".

Стосовно особистих намірів Євдокимова щодо ВРЮ Березюк вважає слова депутата лукавством:

"Законопроектом пропонується виключити із закону положення, яке встановлює вікове обмеження щодо призначення членом ВРЮ. За чинним законом, на цю посаду не може бути призначений громадянин, старший 60 років. Запропонована зміна не позбавлена персоніфікації. Річ у тому, що у нинішньому складі ВРЮ є кілька осіб, яким уже за 60, і через це вони не можуть бути призначені на новий строк".

"А не виключено, що декому й хотілося б. Передусім – тим, у кого є реальні шанси бути перепризначеним, хто відданий чинній владі, хто заслужив її прихильність. Валерію Євдокимову вже за 60, але цілком можливо, що у нього є бажання залишатися членом ВРЮ і далі та впливати на формування суддівського корпусу".

Наступна пропозиція законопроекту, яка наразилася на критику з боку представників правничої громадськості, стосується закріплення положення про те, що члени ВРЮ не є державними службовцями.

На думку Березюка, чинне положення, що члени ВРЮ, які працюють в цьому органі на постійній основі, є державними службовцями, є абсолютно обґрунтованим з огляду на те, що ВРЮ - конституційний орган, який виконує важливу державну функцію.

Однак, наголошує Березюк, "впродовж майже 3 років це положення не виконується Ківаловим, який всупереч вимогам закону керує цим органом на "громадських засадах". І такі засади, за словами Березюка, були вигадані тому, що Ківалов як народний депутат не може працювати у ВРЮ на постійній основі:

"Ця зміна потрібна для того, щоб забезпечити нормативну основу для одночасного сидіння на двох стільцях не тільки Ківалова, а й інших членів ВРЮ, якщо в цьому у нинішніх можновладців виникне "практична необхідність".

Проект закону щодо змін законодавчого порядку діяльності ВРЮ, на думку голови Київського юридичного товариства, є персоніфікованим наскрізь. Так, за словами Березюка, пропозиція скасувати положення про максимальну кількість строків перебування на посаді голови ВРЮ нагадує ситуацію з третім терміном Кучми. Тільки президент вдався до вирішення проблеми через рішення Конституційного суду, а Ківалов – до внесення змін у закон за допомогою колеги:

"У Ківалова або в іншої особи, яку нинішня влада "поставить" головою ВРЮ, з’являється можливість обіймати цю посаду пожиттєво. При нинішньому розкладі політичних сил в державі та ситуації, яка склалася у самій ВРЮ (де панує майже одностайність з питання перебування Ківалова на посаді голови ВРЮ), це дуже просто зробити".

Наступний пункт, який міститься у згаданому законопроекті та який також є небездоганним з точки зору Березюка, стосується призначення членів ВРЮ парламентом. Якщо наразі Верховна Рада призначає трьох членів, і вимог щодо наявності у них мандата депутата не існує, то з ухваленням законопроекту від парламенту у ВРЮ йтимуть тільки народні депутати України.

На думку Березюка, таким формулюванням автори законопроекту мстять одному з чинних членів ВРЮ, який у 2000 році був призначений парламентом, але народним депутатом не є, і ще й послідовно викриває зловживання в діяльності цього органу:

"Йдеться про заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора Миколу Мельника, який у ВРЮ займає принципову позицію, вказуючи на нелегітимне перебування Ківалова на посаді голови ВРЮ, домагається, щоб ВРЮ функціонувала на правовій основі. Отже, достатньо записати, що членом ВРЮ можна призначити тільки діючого депутата – і проблема з Мельником знята, строк повноважень якого в іншому випадку тривав би до 2006 року".

Березюк вважає, "що жодних правових підстав для внесення такої зміни до закону немає, оскільки вона суперечить Конституції, є необґрунтованою з правової точки зору, безпідставно обмежує конституційні повноваження Верховної Ради України в частині формування такого конституційного органу, як ВРЮ".

"За Конституцією, парламент вправі призначити членами ВРЮ будь-яких осіб, які відповідають вимогам, що пред‘являються до членів цього органу. Це, власне, стосується й інших суб‘єктів формування ВРЮ (президента, з’їзду адвокатів, конференції прокурорських працівників, з’їзду суддів та з’їзду представників юридичних вузів та наукових установ), повноваження яких у цій частині, зрозуміло чому, проектом обмежити не пропонується".

І ще один момент, в якому сумнівається Березюк. Законопроектом передбачено, що члени ВРЮ набувають повноваження з моменту їх призначення, а не з моменту складення присяги, як це робиться зараз.

Тут, вважає Березюк, узакониться ситуація з набуттям повноважень самим Ківаловим, Віктором Медведчуком та Володимиром Андрейцевим (деканом юридичного факультету Київського університету ім. Шевченка). Їх восени минулого року призначив з’їзд юристів-освітян та науковців, що відбувся в Одесі.

В легітимності цього кроку, щоправда, сумніваються нардепи Стретович та Хмара, котрі подали відповідний запит. Перевірку законності перебування у ВРЮ згаданих осіб зараз проводить профільний парламентський комітет, тому ще невідомо, чи набудуть вони повноважень як члени ВРЮ. До того ж, поки що Ківалов, Медведчук та Андрейцев не склали присягу. Отже, з метою усунення проблем, вважає Березюк, і запропонована така зміна.

Незважаючи на потік критики щодо описаного законопроекту, його основний автор Валерій Євдокимов, заслужений юрист України, голова Спілки юристів України, не бачить жодного крамольного слова в цьому документі. Щодо пропозиції позбавлення чільних членів ВРЮ статусу держслужбовців, Євдокимов вважає, що він ніби обтяжує члена ВРЮ:

"Члени ВРЮ не повинні бути державними службовцями, щоб державна служба не зв’язувала їх щодо виконання завдань, які перед ними стоять. Як відомо, держслужбовці мають відповідний ранг та підкоряються закону "Про державну службу". Ми повинні мати на увазі, що головне завдання ВРЮ – формування суддівського корпусу та вирішення питань дисциплінарної відповідальності суддів".

"Тобто член ВРЮ повинен бути об’єктивним, неупередженим, незаангажованим, непідзвітним нікому. І особливо, що нікому він не може підкорятися. Це ж велика відповідальність! Суддя Конституційного суду – це відповідальність? Так, але ніхто не ставить питання про те, що суддя КС повинен бути держслужбовцем".

У відношенні усунення норми про максимальну кількість строків перебування на посаді голови ВРЮ Євдокимов також займає непорушну позицію. За словами народного депутата, коли після закінчення строку його повноважень на посаді першого голови ВРЮ відбувалося голосування по нових кандидатурах, то жодна з них, окрім Ківалова, під час п’яти голосувань не набрала необхідної кількості голосів. Тобто обрання саме Ківалова на посаду голови ВРЮ – виважений крок.

"Голова обирається більшістю від конституційного складу ВРЮ і може бути у будь-який час усунутий з посади самими членами ВРЮ. Є довіра до людини? Відповідає ця людина посаді? Тоді голосують – за, тим більше, коли голову ВРЮ поважають всі в державі, коли голова будує свою політику щодо формування суддівського корпусу згідно з Конституцією і законами. А як тільки щось не подобається членам ВРЮ – голову можна звільнити з посади", - наголосив Євдокимов.

Також Євдокимов вважає, що віднайти у тексті законопроекту мотиви помсти членам ВРЮ, які в деяких питаннях не згодні з позицією керівництва, неможливо. Особисто проти Миколи Мельника Євдокимов нічого не має, а "розбіжності у поглядах на діяльність ВРЮ існували завжди, і це є нормально":

"Ця пропозиція [що членами ВРЮ від парламенту можуть бути лише депутати] не має на меті позбавитися Мельника. Я вивчав досвід багатьох країн світу з цього приводу. На Заході більшість членів в аналогічних органах – судді, але також в них обов’язково присутні представники президента і представники законодавчого органу – саме члени парламенту".

P.S. У середу, 5 лютого, ВРЮ прийняла рішення про скасування наказу генерального прокурора України від 26 грудня 2003 р. про звільнення Шуби з посади прокурора Дніпропетровської області на підставі скарги Шуби щодо згаданого наказу.

Водночас ініціатори описаних вище змін до Закону "Про Вищу раду юстиції" в терміновому порядку хотіли "провести" законопроект через парламентський Комітет з питань правової політики.

Поспішати, мабуть, було чого – необхідно встигнути прийняти потрібний закон до закінчення повноважень членів ВРЮ (вони спливають у березні нинішнього року), який би дав можливість вирішити свої питання щодо перебування у ВРЮ та здійснення "суду над суддями" у тому ключі, як це відбувається сьогодні.

Проте, якась сила у той день зняла проект з порядку денного засідання Комітету. Чи надовго?

Олена Перепадя

«Українська правда»

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити