Стратегія і тактика правового захисту національних інтересів при використанні об'єктів інтелектуальної власності

.

Стратегія і тактика правового захисту національних інтересів при використанні об'єктів інтелектуальної власності

10 березня 2016 року о 10.00 у приміщені Укрінформу відбудеться засідання Круглого столу «Стратегія і тактика правового захисту національних інтересів при використанні об’єктів інтелектуальної власності».

Теми для обговорення:

1. Основі недоліки існуючої системи охорони прав та економічних інтересів творців. Англосаксонська модель права і континентальна модель: чи може бути розумний компроміс?

2. Межі відповідальності держави у регулювання питань інтелектуальної власності. Необхідність створення Національної системи охорони прав на культурні товари. Головні напрями реформи у сфері охорони авторського права і суміжних прав.

3. Правові підстави та механізми реалізації прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав в Україні. Організація колективного управління: організаційно-правова структура чи функція?

4. Вплив порушень судами основних принципів забезпечення охорони авторського права і суміжних прав у створенні судової практики із захисту прав, економічних інтересів творців та держави.

Організатори: Громадська організація «Українське юридичне товариство», ВГО «Автор», КМГО «Інститут проблем радикалізму».

Запрошуємо Вас до участі в засіданні Круглого столу.

Адреса «Укрінформу»: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»).

Контактні телефони: +38 (044) 279-22-42, 279-00-05, 244-90-47.

Просимо повідомити тему Вашого докладу для складання програми засідання.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Тел.: +38 (044) 331-25-68
Сергій Загородній

ОРГКОМІТЕТ


ПРЕС-РЕЛІЗ КРУГЛОГО СТОЛУ

«Стратегія і тактика правового захисту національних інтересів при використанні об’єктів інтелектуальної власності»

Нещодавно Міжнародний альянс інтелектуальної власності (INTERNATIONAL INTELLECTUAL PROPERTY ALLIANCE – IIPA) надав Звіт щодо правової охорони та захисту авторського права і суміжних прав в Україні (в контексті «Спеціальної доповіді 301»), що розглядатиметься Конгресом США відносно включення України до цього списку.

У Звіті констатується, що «недоліки у сфері інтелектуальної власності продовжують завдавати серйозні економічні збитки американським власникам авторського права в Україні, а також українським та іноземним правовласникам. Усунення цих проблем поліпшить ситуацію на місцевому ринку для цифрового розповсюдження музичних творів, фільмів, телепрограм, відеоігор, книг он-лайн і принесе переваги місцевим користувачам і національній економіці». IIPA закликає Уряд США включити Україну до «Списку 301» і продовжити роботу з Урядом України щодо якнайшвидшого усунення цих недоліків.

«Стурбованість» долею нашої національної економіки ІІРА висловлювала, починаючи з 1999 року. Завдяки її активному «піклуванню» про долю української економіки протягом 2000–2005 років в Україні перестали існувати заводи з виготовлення компакт-дисків, згорнуті дослідження технологій із розробки нових видів носіїв зі зберігання інформації. І все це робилось під гаслами боротьби з піратством, за «чистоту» прав. Яких прав? Чиїх прав? Що таке «піратство» взагалі? На лихо, в Україні над цими питаннями ніхто не замислювався.

Керівники Міністерства освіти і науки (на той час це міністерство відповідало за розвиток сфери інтелектуальної власності), Державного департаменту інтелектуальної власності пішли на поводу рекомендацій ІІРА і IFPI, вели політику посилення заборонних заходів і жорстоких покарань за порушення авторських і суміжних прав. Була створена інспекція з інтелектуальної власності, та контрафактна продукція продовжувала повсюдно поширюватися, включно з програмним забезпеченням Microsoft у комп’ютерах органів державної влади, бо від початку комп’ютеризації про ліцензування не йшлося.

Звіт від ІІРА містить надумані висновки, котрі не відповідають вимогам національного законодавства, а подеколи й нормам міжнародного права не тільки в сфері охорони авторського права і суміжних прав. У ньому приховано намір видавців музичної індустрії отримувати персоніфіковану винагороду творців за використання створених ними культурних товарів. Це бажання суперечить засадам європейської континентальної конструкції права, що лежить в основі українського законодавства і відображена в директивах Європейського Союзу.

Замість регулювання правил розміщення в інформаційних мережах об’єктів авторського права і суміжних прав, виражених у цифровій формі, разом із правом доступу до них, Звіт прагне обмежити громадянські права, включно з правами людини, закріпленими у Міжнародному пакті ООН про громадянські і політичні права 1966 р., а також іншими міжнародними угодами про права людини, які підтверджують право кожного на свободу самовираження, включно зі свободою пошуку, одержання і поширення інформації та ідей, незалежно від державних кордонів, а також право на захист від втручання у приватне життя.

З появою мережі Інтернет доволі швидко актуальність механічних носіїв як основних «піратських» засобів розповсюдження музичної, літературної і аудіовізуальної продукції зійшла нанівець. І зразу в обвинуваченнях ІІРА з’явилися згадки про українські структури, що надають послугу доступу до Інтернету. Почався новий рейд «правової інквізиції» результатом якого стали виноси комп’ютерів і серверів із офісів, та переслідування вітчизняних комерційних ІТ суб’єктів .

Протягом п’яти останніх важких для країни років із боку національних представників ІІРА вівся активний тиск на Уряд щодо зміни законодавства саме під правову систему Copyright на тих же принципах домінування заборони. Не забули вони і про систему колективного управління правами, поділивши всі організації колективного управління (ОКУ) на «прозорих, які мають підтримку індустрії звукозапису» і на «шахрайські».

Вже давно громадськості насаджується думка що саме завдяки цим «шахрайським» ОКУ закордонні правовласники не отримують належну винагороду. Проте аналіз зборів авторських винагород свідчить, що «шахрайські» ОКУ, створені саме національними творцями збирають дещицю – у середньому 1,86% усіх зборів авторських винагород, тоді як левову частку – 95,25% – «прозорі», створені об’єднаннями підприємств – представниками закордонних «правовласників».

Останній звіт ІІРА – це відвертий тиск, якщо не шантаж, українських законодавців із метою схвалення проектів законів у сфері авторського права, напрацьованих Мінекономрозвитку та Державною службою інтелектуальної власності.

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити