Стоп «кнопкодавству»!

.

Система для голосуванняМи завалимо суди позовами, говорять в «УДАРі».

Це — марнування часу, вважають експерти.

У перспективі буде ефект, заперечують уже інші експерти.

А як вважаєте ви?

Ударівці почали застосовувати прийом, який, здавалося б, мав давно стояти на порядку денному всіх опозиційних сил. Стартом практики звернення в суд за неперсональне голосування стала нещодавня заява Віталя Кличка про те, що «представники нашої партії у всіх регіонах подають позови до адміністративних судів на дії Верховної Ради з приводу порушення Конституції й регламенту ВР». При цьому він не виключив, що, в разі неефективності таких звернень у суди, представники партії будуть звертатися до Європейського суду з прав людини. «Ми хочемо оскаржити всі рішення, прийняті за допомогою «піанізму» у Верховній Раді», — підкреслив Кличко. «...Ми завалимо суди такими позовами. Поки Верховна Рада не зрозуміє, що вона повинна демонструвати принцип дотримання Конституції», — заявив народний депутат від фракції «УДАР» Павло Розенко в ефірі ТВі.

А далі поїхало. Рівненські ударівці подали два судові позови до місцевого Адміністративного суду на протиправні дії народних депутатів фракції Партії регіонів за фактами неособистого голосування у парламенті. Другий позов поданий на протиправні дії та бездіяльність голови ВР Володимира Рибака. На останнього днями також подав у суд Віталій Кличко — за протиправні дії спікера під час голосування за відставку і призначення голови НБУ. Аналогічні звернення були і від членів львівського «УДАРу». До речі, Рибак уже відреагував — він заперечує протиправність своїх дій.

Який результат слід очікувати від запропонованого методу боротьби з «кнопкодавами»? «Я би дав дуже жорстку оцінку — це даремна трата часу, — відповідає президент Українського юридичного товариства Олег Березюк. — Поки у нас не буде незалежного суду, говорити про те, що можна звернутися по захист порушених прав у органи судової влади, тим більше, в політичних процесах, безперспективно. З моєї точки зору, народним депутатам треба працювати на тим, щоб зробити українську судову систему незалежною. Тільки після цього можна буде говорити, що суд зможе захищати порушені права. Дана ініціатива поки виглядає теорією, яка не зможе бути підтверджена практикою».

Але є ж прецедент. Нещодавно Європейський суд зобов’язав Україну поновити Олександра Волкова на посаді судді Верховного Суду України. Одним із аргументів такого рішення суд наводить порушення статті 6 Конвенції з прав людини у зв’язку з тим, що частина депутатів парламенту України голосувала за інших, відсутніх на момент голосування у залі парламенту.

«До сьогоднішнього дня суддя Волков не поновлений на посаді, — продовжує Березюк. — Влада, на жаль, не виконує рішення європейських судів, як і не виконує рішення українських судів. Проблема в тому, що у нас до сьогодні не створена система стримувань і противаг. Наприклад, у США конституції й основні закони виписані так, що не дають можливості комусь узурпувати владу. А у нас все знаходиться під виконавчою владою. Якщо, наприклад, сьогодні якийсь суддя прийме законне рішення, завтра він уже не буде працювати».

З виконанням законів в Україні, дійсно, проблема. З рекомендаціями Європейського суду також. У вчорашньому номері «Дня» (№11, 23 січня 2013 р.) ми писали, що 95% рішень ЄСПЛ Україна не виконала. Виходячи з цього, в ухваленій днями резолюції ПАРЄ нашій країні рекомендують створити національний орган, відповідальний за виконання рішень Європейського суду.

«Європейцям треба розуміти українську ситуацію, тоді можна щось рекомендувати, — говорить Березюк. — Візьмемо, наприклад, новий Кримінально-процесуальний кодекс, який так вихваляють, в тому числі й представники ПАРЄ. Нещодавно ми проводили круглий стіл, на якому я чув від представників Заходу, що цей кодекс дуже хороший. Навпроти мене сидів колишній заступник генерального прокурора Баганець, який на пальцях показав, що цей кодекс поганий. Микола Сірий, один із кращих процесуалістів Україні, розказав, чому цей кодекс працювати не буде. До речі, він сьогодні й не працює. Коли ми говоримо про те, що вносимо дані в реєстр і справа починає розслідуватися (тобто немає процедури дослідчої перевірки), це не так. Генеральна прокуратура спеціальним підзаконним актом ввела досудову перевірку».

Але повернемося до проблеми персонального голосування. Свою точку зору висловлює політолог Михайло Басараб. Він переконаний, що в перспективі тактика «УДАРу» матиме ефект. «За сьогоднішніх умов — повної корумпованості судів і правоохоронних органів, — говорить Басараб, — питання розгляду персонального голосування в суді є абсолютно не їхньої («УДАРу». — Авт.) підконтрольності. На початкових стадіях — це неефективна тактика, однак надалі вона може стати дуже виправданою з точки зору символічності. Ми розуміємо, що українські суди навряд чи приймуть позивні вимоги Віталія Кличка і партії «УДАР», але, як на мене, це дуже цивілізований підхід. В подальших стадіях розгляду цього питання, зокрема в європейських судових інстанціях, воно може мати неабиякий ефект. Мені дуже шкода, що наші депутати й політики раніше не додумалися до такого способу впливу на «кнопкодавів» — парламентську більшість, яка абсолютно підконтрольна Президенту. Розуміючи перспективу розгляду цієї справи в європейських судових інстанціях, регіонали й їхні сателіти будуть поводити себе обережніше. Вони прекрасно розуміють, що роль цієї справи в судових інстанціях Європи матиме дуже негативні іміджеві наслідки для країни. Зрозуміло, що Європейський суд не зможе зобов’язати регіоналів голосувати особисто, але це буде додатковий засіб тиску на Януковича».

Іван Капсамун

«День», №12, (2013), четвер, 24 грудня 2013

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити