Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

.

Павло АброськінСправа екс-беркутівців починає нагадувати багатосерійний серіал. Як і в будь-якому «милі», сюжет розгортається повільно, бо треба тягнути час. Громадяни завмирають перед екранами телевізорів і моніторами комп'ютерів аби дізнатися з новин, чи будуть покарані колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» Сергій Зінченко та Павло Аброськін, яких звинувачують у вбивстві 39 активістів Євромайдану, чи суд визнає їх невинними...

Попри те, що Київська міська рада ще у квітні затвердила список присяжних суду для екс-беркутівців, суспільство досі чекає, коли ж Святошинський райсуд Києва завершить опрацьовувати організаційні питання і розпочне повноцінну роботу по суті справи.

Якщо пригадати, у позаминулій серії (судове засідання від 3 червня) суд не зміг сформувати колегію присяжних для розгляду справи, бо з'ясував, що деякі з обраних присяжних також є і народними засідателями при Святошинському райсуді, а чинне законодавство забороняє суміщення цих статусів.

Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

Минула серія (15 червня) закінчилася рішенням про перенесення засідання на 6 липня, оскільки на цей раз серед присяжних знайшлися колишні працівники правоохоронних органів. Представники потерпілих обурилися цим фактом і заявили їм відвід через сумнів у їхній неупередженості.

Зі свого боку, адвокати звинувачуваних також заявляли відвід усім присяжним через нібито порушення процедури при їх призначенні Київрадою.

Думки громадськості та експертів щодо цього судового процесу розділилися. Одні стверджують, що зараз відбувається навмисне затягуванням процесу, а інші переконані - те, що серед присяжних опинилися колишні міліціонери - іронія долі.

У будь-якому випадку, вважають фахівці в галузі права, суд присяжних є дієвим інструментом здійснення народовладдя.

«Це ефективний інститут, якщо він правильно організований, - переконаний голова громадської організації «Українське юридичне товариство», адвокат та громадський діяч Олег Березюк.

Він пояснює, що у суді присяжних мають бути люди, незаангажовані щодо даної конкретної справи. Вони повинні мати певний життєвий досвід і власне усвідомлення справедливості або несправедливості, свою логіку. Присяжні вислуховують обставини справи й виносять один вердикт - винна особа чи ні, виходячи зі такого «природного» уявлення про справедливість. Далі призначати міру покарання та виконувати всі юридичні функції має суд. Важливо, що коли йде суд присяжних, суддя не може приймати одноосібне рішення.

Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

Відповідно до законодавства, присяжним може бути обраний громадянин України, який досяг тридцятирічного віку й постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Але в тому ж законодавстві чітко прописано, що присяжними не можуть стати люди, яких суд визнав недієздатними, які мають психічні або інші важкі захворювання, а також особи із не знятою чи не погашеною судимістю. Присяжними не можуть бути народні депутати України, члени Кабміну, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати й нотаріуси тощо. Є і вікове обмеження, - до досягнення 65-річного віку.

Виходить, що з одного боку, наявність колишніх міліціонерів не порушує закон, але з іншого - їхня неупередженість щодо екс-колег по «цеху» залишається під великим питанням.

«Я думаю, що йде штучне затягування справи, пов'язане із дискредитацією самої ідеї суду присяжних. Тут більше питання до організаторів, бо люди не могли не знати, що серед присяжних є громадяни, які мали відношення свого часу до служби у правоохоронних органах. Тут ідеться якраз про засудження осіб, яких звинувачують у службових злочинах», - припустив Олег Березюк.

В українському законодавстві чітко прописано, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі (а саме такого покарання сторона обвинувачення вимагає для Зінченка й Аброськіна), здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних, у складі якого обов'язково також має бути двоє професійних суддів.

Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

«Присяжні дають оцінку, чи був скоєний злочин, і чи є вина осіб у скоєнні цього злочину. Україна пішла шляхом континентальної Європи, коли суд присяжних не є відокремленим від професійного суду. Таким чином, це не класична англо-американська модель, коли суд присяжних відокремлений від суду професійного. Тому дуже важливо, щоб ми здобули власний досвід застосування суду присяжних, які, по-суті, є народними засідателями та складають більшість із загального складу суду. За законом, троє зі складу суду є присяжними, лише двоє - професійні судді», - розповів Укрінформу екс-міністр юстиції України, юрист, президент Інституту правової політики Микола Оніщук.

Він привернув увагу до того факту, що конкретних присяжних для участі у тій чи іншій справі визначає автоматизована система документообігу суду.

«У нас вибіркова автоматизована система. Тобто, є принцип, коли присяжні добираються з певних категорій або за певними віковими чи іншими соціальними критеріями. Ще раз наголошую, діє принцип випадкових чисел, випадкового обрання. Тому, думаю, ситуація щодо складу присяжних у цій справі трапилася випадково», - сказав Оніщук.

При цьому він зазначив, що в складі суду присяжних не можуть бути особи, відносно яких існують сумніви в об'єктивності та неупередженості.

«Якщо так сталося, що у складі суду присяжних є особи, які поєднані професійним чи відомчим інтересом, вони мають бути відведені як такі, що не можуть здійснювати правосуддя у складі суду присяжних», - додав він.

Водночас, відомий правозахисник, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров висловив таку точку зору: «В Україні було кілька справ, коли суд присяжних спрацював на висоті. Але зараз у нас в кримінально-процесуальному законодавстві дуже погана модель суду присяжних закладена. Її треба змінювати».

Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

Проблему в справі «екс-беркутівців» він бачить не у складі суду присяжних, а в слабкій доказовій базі. «До теперішнього Генерального прокурора Віктора Шокіна, за часів Махніцького та Яреми, розслідування цих злочинів велося дуже повільно. Багато речових доказів було знищено. Тут дуже слабка доказова база, справжніх переконливих доказів немає, - сказав Захаров. - Я вважаю, ситуація зі складом присяжних є випадковою. Враховуючи суспільну увагу до цієї справи, не думаю, що у цій ситуації хтось би насмілився таким чином маніпулювати та підставляти навмисно таких присяжних, яких комусь потрібно».

Як зазначає сторона захисту, зважаючи на велику зацікавленість громадськості та вимоги з боку суспільства - покарати винних за масове вбивство наших співвітчизників на Майдані, слідство велося з поспіхом, бо необхідно було показати певну динаміку. А тепер виникають певні проблеми, через які суд не може завершити організаційні питання та перейти до безпосереднього розгляду справи.

«Очевидно було, що справа слухатиметься судом присяжних ще восени 2014 року. Але всі дуже поспішають, намагаються якомога швидше її передати до суду, а можливості при цьому такої не створюється. Тобто, є великий запит на покарання винних, але мусимо визнати, що нездатні ми сьогодні забезпечити людям ані справедливий суд, ані процес», - сказав адвокат екс-беркутівця Аброськіна Стефан Решко.

Справа «Беркута» і присяжні. Правові ігри з вогнем

Захист зазначає, що зволікати з розглядом справи не можна. «У нас люди вже майже півтора року сидять у в'язниці, а суд ще не розпочався. Але я відчуваю, що такими темпами ми цю справу будемо слухати кілька років. У нас дуже багато свідків перебуває за кордоном, і ми їх маємо допитати у суді. І сьогоднішніх наших керівників також будемо допитувати у суді, - сказав Решко. - Ми мусимо це зробити, бо вони були безпосередніми учасниками тих подій, які відбувалися у листопаді-лютому 2014 року. Те, що слідство не зробило на стадії досудового розслідування, ми це все будемо робити у суді, бо нам треба встановити всі обставини справи».

Зі свого боку, представники судової влади запевняли Укрінформ у тому, що роблять усе можливе, щоб даний судовий процес рухався оперативно.

«Станом на сьогодні вже три присяжних відібрані з бази, а для відбору ще одного присяжного автоматизована база видала нам три кандидатури з тих, які залишилися у списку присяжних, затверджених Київрадою. Зараз їм повідомляють про це таким шляхом, що вони викликаються особисто для безпосереднього вручення виклику до суду, щоб потім не було зривів», - розповіли в прес-центрі судової влади України.

Події, що стосуються справи екс-беркутівців у суді нам виклали у хронологічному порядку. Так, за даними прес-центру, 5 березня справа надійшла до суду, вже 19 березня відбулося підготовче засідання, і справа була призначена до судового розгляду. Список присяжних для Святошинського суду Київрада затвердила лише 16 квітня. До суду офіційний листом цей список потрапив аж 28 травня.

«Через п'ять днів, 3 червня, вже відбулося судове засідання, на якому було затверджено перших присяжних. З дотриманням законодавства, у найкоротший термін. А 15 червня було затверджено ще трьох присяжних, тобто через 12 днів, - розповіли у прес-центрі суду. - Швидше усю цю процедуру пройти неможливо, оскільки вона є дуже складною. Дуже багато питань має поставити суд перед присяжними, і щоб усі почули відповідь. Дуже багато питань ставиться з обох сторін учасниками процесу, тому ця процедура відбувається з такою швидкістю, швидше вона взагалі не може відбуватися».

Тож, чи дійсно ці «беркутівці» винні у злочині і скільки ще серій цієї затягнутої драми побачить суспільство, дізнаємося невдовзі. За законами жанру, навіть така п'єса не може тривати нескінченно.

Згадаємо основні віхи цієї історії. На початку цього року Генеральна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо Зінченка та Аброськіна. Сторона обвинувачення вимагає для них найвищої кари - довічного позбавлення волі.

У ГПУ тоді заявляли, що всі бійці спецпідрозділу «Беркут», які брали участь у розстрілі мирних мітингувальників під час Революції Гідності, встановлені. Але чомусь у суді розглядають справу лише проти згаданих двох осіб.

Дмитро Садовник під час судового засідання, Київ, 25 вересня 2014 року

У вересні 2014 року колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, якого також підозрюють у розстрілі 39 майданівців, утік з-під домашнього арешту, його оголосили у розшук.

За даними Генпрокуратури, усього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Згодом цих людей, які віддали життя за свободу, в народі назвали Небесною Сотнею. Вони і є представниками вищого суду. Для всіх.

Олена Собко, Київ.

«Укрінформ»

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити