Щодо ситуації навколо голови Окружного адміністративного суду м. Києва Олега Бачуна

.

Президенту України
Народним депутатам України
Генеральному прокурору України
Вищій раді юстиції України
Верховному Суду України
Раді суддів України
Голові Служби безпеки України
Міністру внутрішніх справ України

 

Звернутись з відкритим листом нас змушує те, що останнім часом виникла реальна загроза функціонуванню України як правової держави у сфері правосуддя.

Інформаційна кампанія розгорнута у засобах масової інформації проти голови Окружного адміністративного суду м. Києва Олега Бачуна викликала значний суспільний резонанс і тому вимагає негайної перевірки та адекватної правової оцінки.

Вважаємо, що у правовій державі, якою відповідно до ст. 1 Основного Закону є Україна, будь-які звинувачення особи у порушенні закону мають отримуватись, висуватись і перевірятись у визначеному законом порядку з дотриманням прав того, кого ці звинувачення стосуються. Безпідставне звинувачення особи є неприпустимим.

Враховуючи характер інформаційної кампанії організованої проти голови суду О. Бачуна, можна стверджувати, що вона спрямована на його дискредитацію і усунення із займаної посади.Про це свідчать факти поширення про нього та членів його сім’ї неперевіреної належним чином інформації, ухвалення суб’єктами владних повноважень рішень та вчинення ними дій, які не входять до їх компетенції, залучення до проведення перевірок неповноважних суб’єктів, привласнення приватними особами повноважень оперативно-розшукових підрозділів тощо.

Методи, які використовують організатори цієї кампанії, свідчать про те, що в її основі лежить не прагнення досягти торжества закону, а намагання розправитись з «неугодним» суддею і утвердити «свої» правила у сфері правосуддя. У цьому вбачаються ознаки неправомірного впливу на діяльність суду, намагання дискредитувати конкретного суддю та всю судову систему.

Слід зазначити, що в Україні подібні методи вже неодноразово застосовувалися при рейдерських захопленнях об’єктів власності, нападках на представників влади, у тому числі суддів, які займали принципову позицію і не піддавалися тиску щодо прийняття «потрібного» рішення.

Перенесення рейдерських засобів впливу на сферу правосуддя, знищення «неугодного» носія судової влади будь-якими способами, ухвалення неправових рішень, у тому числі й нормативного характеру стосовно судів і суддів, цілеспрямована їх дискредитація із застосуванням цинічних методів – це нові ризики для українського правосуддя та української держави. Жертвою такої кампанії може стати будь-хто із суддів, працівників правоохоронних органів, політиків, державних діячів – вона визначається виключно суб’єктивним ставленням рейдерів до конкретної особи.

Найнебезпечнішим у даній ситуації є те, що до цієї кампанії широко залучені державні органи і посадові особи – від Вищої ради юстиції і профільного парламентського комітету до транспортних прокурорів, підпорядкованих заступнику Генерального прокурора України Ренату Кузьміну. Як свідчать факти, далеко не завжди їх діяльність відбувається в рамках закону.

На наше переконання, у цій ситуації у неправовий спосіб діє і Вища рада юстиції. За повідомленнями засобів масової інформації перевірку депутатських звернень щодо судді Олега Бачуна доручено Віктору Медведчуку, як члену Вищої ради юстиції, яким уже підготовлено довідку про проведену перевірку з висновком про наявність у діях судді О. Бачуна ознак порушення присяги судді та з пропозицією рекомендувати звільнити його з посади судді.

Слід зазначити, що В. Медведчук не є легітимним членом Вищої ради юстиції. У 2004 році його повноваження як члена Вищої ради юстиції було припинено відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Вищу раду юстиції» – у зв’язку із закінченням шестирічного строку, на який його було призначено у 1998 році.

Повторно В. Медведчука було призначено на посаду члена Вищої ради юстиції з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ 23 жовтня 2003 року. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (як у попередній, так і в діючій редакції) перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції складає на засіданні Верховної Ради України присягу. Віктор Медведчук такої присяги не складав і тому його не можна вважати членом Вищої ради юстиції.

Подальші дії, вчинені з метою введення В. Медведчука до складу Вищої ради юстиції в обхід вимог закону щодо обов’язкового складення присяги, є незаконними і не можуть мати юридичних наслідків у вигляді набуття ним повноважень члена Вищої ради юстиції. Йдеться про рішення Вищої ради юстиції від 31 травня 2007 року № 432, яким скасовано її попереднє рішення від 27 травня 2004 року № 180 в частині припинення повноважень члена Вищої ради юстиції В. Медведчука та поновлення повноважень В. Медведчука, як члена Вищої ради юстиції.

Неправомірність такого рішення Вищої ради юстиції є очевидною. Його абсолютну юридичну безпідставність не може приховати навіть сама Вища рада юстиції, на сайті якої розміщено інформацію про те, що Медведчука В.В. на другий шестирічний термін призначено 23 жовтня 2003 року, а присягу члена Вищої ради юстиції він склав 24 березня 1998 року. З цього випливає, що нинішній статус члена Вищої ради юстиції він набув ще за п’ять з половиною років до свого призначення!

Конституцією і Законом України «Про Вищу раду юстиції» Вищу раду юстиції не наділено правом надавати будь-кому повноваження члена Вищої ради юстиції. Таке право мають виключно суб’єкти формування цього органу, до яких віднесено Президента України, Верховну Раду України, з’їзд суддів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Незаконність рішення Вищої ради юстиції про поновлення В. Медведчука членом Вищої ради юстиції встановлено Верховним Судом України, який у своєму рішенні від 4листопада 2008 року вказав: «Сама Вища рада юстиції не є суб’єктом формування власного складу, а тому приймаючи рішення від 31 травня 2007 року № 432, вийшла за межі своєї компетенції».

Таким чином В. Медведчук в установленому законом порядку на цю посаду не вступив (оскільки не склав присяги) і на сьогоднішній день не є членом Вищої ради юстиції.

З огляду на вищевказане доручення Голови Вищої ради юстиції щодо проведення В. Медведчуком перевірки діяльності судді О. Бачуна і проведення ним такої перевірки є незаконним.

Взагалі будь-яка участь В. Медведчука у діяльності Вищої ради юстиції ставить під сумнів легітимність усієї діяльності цього органу та схвалюваних ним рішень.

Слід зазначити, що нелегітимності Вищій раді юстиції додали цьогорічні події, пов’язані з призначенням та формальним вступом на посаду за квотою представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ трьох нових членів Вищої ради юстиції – Ківалова С.В., ПортноваА.В. та Шаповала В.М. З приводу сумнівів щодо законності проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, який організовувала приватна установа і на якому було здійснено їх призначення, Українське юридичне товариство зверталося до парламенту. Водночас подальші дії, а саме складання присяги члена Вищої ради юстиції зазначеними особами, свідчать про те, як далеко можна зайти в ігноруванні закону, підтасовуванні його під певну ситуацію та конкретних осіб.

Як відомо, вказані особи склали присягу члена Вищої ради юстиції 11червня 2009 року. Відповідно до статті 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції» з цього моменту вони формально юридично вступили на посаду і набули повноважень членів Вищої ради юстиції. При цьому повноваження ще не закінчилися у тих членів Вищої ради юстиції, які зазначеним суб’єктом формування цього органу були призначені у 2003 році і набули повноважень у 2004 році. Таким чином, на сьогодні в Україні є більше діючих членів Вищої ради юстиції, ніж це визначено Конституцією України. Згідно зі статтею 131 Основного Закону Вища рада юстиції складається з 20 членів. Наразі – їх 22, а якщо членом Вищої ради юстиції визнавати і В. Медведчука (як це незаконно робить керівництво цього органу), то цілих 23. При цьому правовий нігілізм «зашкалює» у ситуації з КіваловимС.В., який на сьогодні формально є одночасно двічі членом Вищої ради юстиції: як один член Вищої ради юстиції він склав присягу і набув повноваження 5 березня 2004 року (відповідно строк цих повноважень закінчується 5 березня 2010 року), як другий член Вищої ради юстиції він склав присягу і набув повноважень 11 червня 2009 року.

За таких обставин сьогодні Вища рада юстиції діє у неконституційному складі, а отже, є нелегітимною з усіма правовими наслідками, які з цього випливають.

Як і Вища рада юстиції, у неправовий спосіб щодо судді О. Бачуна діє і Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя, очолюваний С.Ківаловим.

За повідомленнями засобів масової інформації, 14 жовтня цього року вказаний Комітет прийняв рішення про створення робочої групи з перевірки фактів діяльності голови Окружного адміністративного суду м. Києва О. Бачуна Разом з тим, закон не наділяє Комітет правом проведення такої перевірки. Ні Конституцією, ні законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді», ні іншими законами України не передбачено здійснення комітетами Верховної Ради України парламентського контролю у формі перевірок діяльності судів та суддів. На цей момент Рада суддів України у минулому році уже звертала увагу, коли Комітет з питань правосуддя мав намір провести перевірку діяльності одного з місцевих судів Львівської області.

Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді» (частина четверта статті 9) передбачено, що профільний Комітет Верховної Ради України може провести безпосередню перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата на посаду судді безстроково.

Разом з тим, суддя О. Бачун у даний час не є таким кандидатом, оскільки не вирішується питання про обрання його безстроково, а тому відповідний Комітет не має повноважень здійснювати вказану перевірку – вона має проводитися компетентними органами, зокрема органами прокуратури.

Таким чином, Комітет з питань правосуддя у даному разі діє з перевищенням своїх повноважень, у неправовий спосіб, тобто з порушенням Конституції та законів України. Крім усього іншого, це також може свідчити про наявність у його членів політичних та особистих цілей у звільненні судді О. Бачуна із займаної посади, його дискредитації та розправи над ним.

Відзначаючи появу нових ризиків, що загрожують здійсненню в Україні правосуддя на правових засадах, вважаємо за необхідне вжити заходів для їх усунення, а саме:

1. Президенту України як гаранту додержання Конституції України вжити заходів щодо гарантування реалізації правових засад здійснення правосуддя.

2. Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя привести свою діяльність у відповідність із законом та забезпечити недопущення перевищення наданих йому повноважень.

3. Вищій раді юстиції проведення перевірки відомостей щодо судді О.Бачуна доручити повноваженим особам, які за законом мають статус членів Вищої ради юстиції, у зв’язку з чим невідкладно скасувати рішення про проведення такої перевірки В. Медведуком, який відповідно до закону не є членом Вищої ради юстиції.

4. Генеральній прокуратурі України провести перевірку оприлюднених стосовно судді О. Бачуна відомостей в установленому законом порядку, а також дати правову оцінку фактам незаконного збирання та поширення конфіденційної інформації про особу, а також інших незаконних дій, які містять ознаки протиправного впливу на суддю та втручання в діяльність суду.

5. Раді суддів України належним чином відреагувати на факти посягань на незалежність суддів та втручання у їх діяльність.

Голова Українського юридичного товариства
О. Березюк

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити