Щодо легітимності Комітету національного порятунку

.

25 листопада 2004 р. в Україні створено Комітет національного порятунку як народний орган захисту Конституції України, прав і свобод людини. Цим Комітетом видано низку декретів з різних аспектів своєї діяльності.

З огляду на це виникає питання щодо правового статусу Комітету національного порятунку та його рішень, які оформляються у вигляді декретів. 

Аналіз положень Конституції України, відповідних міжнародних документів і Закону України “Про об’єднання громадян” дає підстави для висновку про те, що Комітет національного порятунку є громадською організацією, яка діє відповідно до законодавства України.

Відповідно до преамбули Закону України “Про об’єднання громадян”, “право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань”.

Згідно із ст. 4 цього Закону, не підлягають легалізації лише такі об’єднання громадян, метою яких є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини.

Виходячи з характеру діяльності Комітету національного порятунку (КНП) та змісту його рішень, він не переслідує жодну із цих цілей. Навпаки, уся його діяльність спрямована на те, щоб не допустити їх реалізації іншими суб’єктами правовідносин.

Згідно з ст. 17 Закону “Про об’єднання громадян”, громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад. Як відомо, КНП зробив таке повідомлення через засоби масової інформації, і ціла низка місцевих рад, органів виконавчої влади, підприємств і установ, громадський організацій, представників влади та інших посадових осіб, мільйони громадян виступили з підтримкою створення та діяльності КНП.

Утім, свобода асоціації передбачає свободу як формального, так і неформального об’єднання. Адже ні статті 36–37 Конституції України, ні ст. 11 Європейської конвенції з прав людини, ні інші нормативні положення, які визначають обсяг і зміст цієї свободи, не обмежують її шляхом висунення вимоги про попередню реєстрацію. Вони і не можуть висувати таку вимогу. По-перше, діяльність незареєстрованого об’єднання сама по собі не створює загрози ні інтересам національної або громадської безпеки, ні інтересам запобігання заворушенням і злочинам, ні інтересам захисту здоров’я або моралі чи захисту прав і свобод інших людей. По-друге, вимога щодо обов’язкової реєстрації об’єднання як умови його законної діяльності рівнозначна вимозі обов’язкової реєстрації як умови здійснення будь-якого іншого права людини і громадянина. По-третє, у ст. 11 Європейської конвенції з прав людини свобода асоціації і свобода мирних зборів розглядаються як права, на які повинні поширюватися однакові обмеження. Разом з тим, ст. 39 Конституції України вимагає не реєстрації в органах виконавчої влади або органах місцевого самоврядування, а лише сповіщення їх про намір провести мирні збори. 

Крім того, якщо будь-який закон чи інший нормативно-правовий акт передбачає інші обмеження тих чи інших прав і свобод людини і громадянина, крім тих, що визначені Конституцією України, ці обмеження є не правовими, суперечать Конституції України, а тому не повинні братися до уваги. Усі дискусії щодо їх чинності мають вирішуватися в порядку конституційного чи загального судочинства за ініціативою зацікавленої сторони. Між тим, як відомо, ні Міністерство юстиції України, ні інший державний орган не звернулися до суду з приводу створення КНП.

Ст. 20 Закону “Про об’єднання громадян”, надає об’єднанням громадян право, зокрема: представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах; брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; створювати установи та організації; одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; вносити пропозиції до органів влади і управління; розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі.

У цьому зв’язку слід вказати на те, що видані КНП декрети цілком відповідають змісту цих прав. Разом з тим, вони за своєю спрямованістю мають політико-рекомендаційний характер. Їх можна вважати певного роду політичним деклараціями, які відображають певні положення Конституції та чинного законодавства України. Невиконання положень цих декретів не тягне за собою юридичної відповідальності, а може тягнути лише моральну та політичну відповідальність.

Найбільшій критиці з боку окремих осіб було піддано рішення КНП про створення організації “Народна самооборона” і покладення на неї обов’язку по забезпеченню правопорядку у державі. Проте, як видається, і у цьому разі КНП діє у межах чинного законодавства. Адже “Народна самооборона” за своїми ознаками не є забороненими законом воєнізованим, а тим більше збройним формуванням, а відповідно до Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, громадяни України відповідно до Конституції України мають, зокрема, право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, асоціації громадських формувань тощо.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян. Рішення про створення громадських формувань з охорони громадського порядку приймається на зборах (конференціях) громадян. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи надають всіляку допомогу та підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (ст. 4 Закону).

Слід зазначити, що якщо і є яка-небудь формальна невідповідність заснування і діяльності КНП та "Народної самооборони" чинному законодавству, це аж ніяк не може заперечити конституційне право громадян України на свободу об’єднання та на здійснення інших прав і свобод людини та громадянина. Адже, відповідно до ст. 8 Основного Закону, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Що саме це означає, визначив, зокрема, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 1 листопада 1996 р. “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. Він зазначив: “Відповідно до ст. 8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя...” (п. 1). Такий підхід орієнтує на те, що визнання закріплених у Конституції прав і свобод людини та громадянина як безпосередньо чинних критеріїв правомірності поведінки якраз і є шляхом до забезпечення верховенства права.

Від імені Київського юридичного товариства

голова Товариства
Олег Березюк

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити