Що означає заочне судочинство: кого і як каратимуть

.

Що означає заочне судочинство: кого і як каратимутьВерховна Рада України підтримала постанову про заочне судочинство для осіб, що переховуються на тимчасово окупованих територіях, тобто в Криму та зоні АТО. Однак це нововведення спрямоване на те, щоб здебільшого позбавити підозрюваних майна.

Про це «Погляду» розповів правознавець-криміналіст, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

«Законодавство повинне відображати ті зміни, які відбуваються, але тим не менше слід виходити із базових начал кримінальної юстиції. Заочне судочинство не є загальним правилом, а лише виключенням. Можливість такого судочинства є обмеженою вузьким переліком злочинів», - пояснює експерт.

За його словами, до таких злочинів належать ті, які вчинені проти українського народу, проти української держави. 

Згідно із текстом закону, заочне судочинство застосовують у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем, проти особи, яка переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо він перебуває поза межами України. 

Сюди також належать злочини, пов’язані легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Безумовно, заочне судочинство діє і для підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, та деяких інших злочинів проти громадської безпеки.

До того ж розгляд справи може проводитися без присутності самого підозрюваного або обвинуваченого, а також його позбавляють захисту. Додатковим покаранням є конфіскація майна. Про арешт нічого не зазначено. А особа вважатиметься підозрюваною і ознайомленою навіть якщо повідомлення про підозру не буде вручене їй особисто, а відправлене на останню адресу її реєстрації та надруковано в українській державній пресі.

Водночас Микола Хавронюк додає, попри все, у правоохоронних органів фактично зв’язані руки через новий Кримінально-процесуальний Кодекс. 

«Потрібно повернутися до прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу. Вже 9 місяців у нас нова влада, а ця тема не набуває належної уваги в країні, на жаль. Коли у 2012 році приймався новий Кримінально-процесуальний кодекс, то певні особи, підозрюючи про сценарій, який розгортався під час Революції Гідності, уклали його так, щоб мати всі підстави для уникнення кримінальної відповідальності», - пояснює правозахисник.

Він переконує, у тому, що жодна ключова особа, яка причетна до важких злочинів на Євромайданах чи до розкрадання країни і руйнації української державності, досі не притягнута до відповідальності, є провина не лише правоохоронців, але й самого тексту Кримінально-процесуального кодексу. 

«У випадках, коли особа уникає слідства і суду, мають бути розширені можливості держави, щодо обмеження права власності цієї особи, майна і коштів, які на території країни. Треба фахово повернутися до редакції Кримінально-процесуального кодексу», - підсумував Микола Хавронюк.

«Новий Погляд»

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити