Про вчинення злочину щодо Юлії Тимошенко

.

Генеральному прокурору України
дійсному державному раднику юстиції
Пшонці В.П.

адвоката Єременка Миколи Миколайовича,
службова адреса: м. Київ, пр-т Перемоги, 75/2,
оф. 1, тел. 044 4940335

в інтересах Тимошенко Євгенії Олександрівни
адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15б,
кв. 119, тел. 044 4814139

 

ЗАЯВА
про скоєння злочину
(в порядку ст. 95 Кримінально-процесуального кодексу України)

В січні 2012 року до мене, як до юриста, що спеціалізується в кримінальному судочинстві та має досвід з розслідування та протидії злочинній організованій діяльності, звернулась за правовою допомогою гр-ка Тимошенко Євгенія Олександрівна.

Визначаючи предмет юридичних послуг, Тимошенко Є.О. повідомила мені, що 05 та 06 січня 2012 року отримала побачення із своєю матір'ю Тимошенко Ю.В., котра утримується в ув’язнені в Качанівській колонії (м. Харків) на підставі вироку Печерського районного суду м. Києва від 11. 10. 2011 року.

Під час цього побачення. її вразив змучений вигляд матері, але найбільше потрясіння викликало у неї те, що мати самостійно не змогла сісти у ліжку і підвелась лише, охопивши її руками за шию.

Їй було відомо, що в жовтні 2011 року під час перебування у Лук’янівському СІЗО (м. Київ) мати змушена була робити фізичні вправи, щоб полегшити больові відчуття в спині, так як не отримувала жодної медичної допомоги. При цьому, 05 листопада 2011 року вона оступилась і відчула різкий та гострий біль у спині т. зв. "прострєл", який з часом ставав все сильнішим і на кінець листопада із-за болю, який розповсюдився на всю спину, нижню частину тіла і навіть праву руку, вона перестала самостійно ходити. Що відбувається з нею, їм обом достовірно невідомо. Тюремні лікарі дають матері лише знеболювальні ліки та вітаміни.

30 грудня 2011 року, під самий Новий рік, матір таємно та несподівано перевезли автотранспортом із Києва до Качанівської колонії, що у Харкові і вони не бачились протягом тижня. За цей короткий проміжок часу стан здоров'я матері погіршився надзвичайно. Біль у спині став нестерпним і вона вже не може сама навіть сідати у ліжку, змушена постійно лежати, потерпаючи від гострого болю, який викликає будь-який найменший рух, кашель, тощо. Із-за болю спить уривками, не більше чотирьох годин на добу.

Крім того, матір їй повідомила, що по телевізору вона бачила широко розповсюджений всіма провідними телеканалами сюжет, в якому заступник міністра охорони здоров’я України Моісеєнко Р.О. у своєму інтерв’ю засобам масової інформації повідомила, що комісія МОЗ України, яку вона очолює, прийшла до висновку про задовільний стан здоров’я ув’язненої Тимошенко Ю.В. та що їй рекомендовано розширення рухового режиму і виконання комплексу лікувальної фізкультури.

Враховуючи інтенсивність та гостроту болю, які об’єктивно були підтвердженні лікарськими дослідженнями (зокрема МРТ), котрими було встановлено стискання (компримування) спинномозкового нерву, виступ Моісеєнко було сприйнято ними, як цинічне насміхання та глузування над матір’ю, чим було завдано їй моральних страждань, які посилювались неможливістю через ув’язнення викрити Моісеєнко в розповсюдженні відверто неправдивої інформації щодо дійсного стану її здоров’я.

Саме тому Тимошенко Є.О. звернулась за правовою допомогою у викритті Моісеєнко та спростуванні розповсюдженої нею неправдивої інформації щодо стану здоров’я своєї матері – ув’язненої Тимошенко.

Проведеною перевіркою відомостей, отриманих від Тимошенко Є.О. встановлено наступне:

Восени 2011 року – на початку 2012 року окремі посадові особи державних органів та установ України, організувались у стійку злочинну організацію (ЗО) із чітким розподілом ролей з метою здійснення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, а саме, тривалого катування із застосуванням тортур та морального приниження гр-ки Тимошенко Ю.В., намагаючись у такий спосіб покарати її за попередню політичну діяльність, а також, прагнучи катуваннями добитись від неї припинення такої діяльності чи досягти цього за рахунок інвалідизації катованої, яка згідно злочинного плану членів ЗО та співучасників повинна наступити із-за значного погіршення фізичного стану закатованої внаслідок катування.

При цьому, як спосіб катування ними було обрано загальну хворобу, що супроводжується больовим синдром, яка загострилась із-за об’єктивних умов ув'язнення, з тим, щоб приховуючи перебіг захворювання та позбавивши ув'язнену необхідної медичної допомоги досягнути злочинної мети – прогресування захворювання, не даючи можливості катованій уникнути постійного сильного фізичного болю чи самостійно вилікуватись. Одночасно, за рахунок обумовлених хворобою та притаманного їй сильного фізичного болю наслідків, у вигляді парезу (паралічу) нижніх кінцівок, атрофії м’язів та настання безповоротного погіршення здоров’я, добитись її інвалідизації шляхом позбавлення можливості пересуватись без сторонньої допомоги, завдаючи їй тим самим тривалих додаткових моральних принижень, що мають характер психічного мордування.

Так, 05 серпня 2011 року її матір, Тимошенко Юлію Володимірівну, 1960 року народження було ув’язнено до Лук’янівського СІЗО №13, рішенням Печерського районного суду м. Києва, (суддя Кірєєв Р.)

Внаслідок ув’язнення, через об’єктивні умови утримування та режиму в Лук’янівському СІЗО (ізоляція в обмеженому просторі, відсутність рухової активності, позбавлення лікарського спостереження з боку лікарів спеціалізованих медичних закладів, тощо) у Тимошенко Ю.В. виникла та почала прогресувати хвороба опорно-рухового апарату, що на початку відчувалось як незначні болі у спині.

Не маючи змоги звернутись до спеціалізованого медичного закладу чи лікаря належної спеціалізації (клопотання та заяви її захисників з цього приводу відхилялись чи лишались без задоволення, як суддями, так і адміністрацією СІЗО, лікарями медичної частини СІЗО), вона змушена була зайнятись самолікуванням, щоб полегшити больові відчуття у спині, в тому числі збільшивши фізичні навантаження, виконуючи відомі їй фізичні вправи, направлені на зміцнення м'язів спини та розвантаження у цей спосіб болючої частини тіла.

5 листопада 2011 року, під час виконання однієї із фізичних вправ, відбулось одномоментне стискання (компроминтування) спинномозкового нерву через зміщення тіла хребця та міжхребцевого хрящу, що вона відчула, як різкий гострий біль у спині, який перейшов у хронічний.

Після цього, вона змушена була через больові відчуття (гострий біль) обмежити рухову активність і більшу частину часу лежати у ліжку. Разом із цим, внаслідок триваючої відмови зазначених вище посадових осіб та уповноваженого медичного персоналу (лікарів), вжити відповідних заходів щодо надання їй необхідної медичної допомоги, стан її здоров’я продовжував погіршуватись.

23 листопада 2011 року ув'язнену Тимошенко було під конвоєм доставлено до Київської обласної клінічної лікарні, спеціалістами якої у неї було об’єктивно (МРТ дослідження) діагностовано захворювання хребта, яке супроводжується сильними болями, що характерні своєю надзвичайною інтенсивністю, внаслідок чого обмежується рухомість, а будь-які напруження (сміх, кашель, струси ліжка тощо) різко посилюють біль.

Отриману ними при виконанні законного обов’язку по службі та професійних лікарських зобов'язань інформацію щодо дійсного стану здоров’я та природи захворювання ув’язненої Тимошенко, група осіб із числа посадовців пенітенціарної служби, системи охорони здоров’я, правоохоронних органів, прокуратури та суду України, злочинно використали, вступивши у злочинну змову, направлену на катування ув’язненої шляхом її фізичного та морального мордування (завдання болю, морального приниження тощо) для покарання її за попередню політичну діяльність та для припинення нею цієї діяльності через відмову із-за тортур чи фізичної неможливості з причин безповоротної втрати здоров’я та тяжкої інвалідизації.

У відповідності до злочинного умислу, з метою скоєння зазначеного тяжкого злочину, зазначені особи організувались у внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об’єднання організованих злочинних груп (структурних частин, визначених відомчою належністю, злочинна ієрархія в яких визначалась відповідно до зайнятих ними легальних державних посад), створивши, тим самим злочинну організацію метою якої є катування ув’язненої Тимошенко.

Так в період з жовтня по 23 листопада 2011 року зазначені особи повністю приховували дійсний стан здоров’я ув’язненої, відмовляли у численних клопотаннях її захисників та скарг, предметом яких було необхідне медичне дослідження та належна медична допомога (лікування).

Внаслідок катування, що полягало у свідомому ухиленні від надання необхідної медичної допомоги, стан її здоров’я настільки погіршився, що 09 листопада 2011 року Тимошенко втратила через сильні болі можливість самостійно (без сторонньої допомоги) пересуватись.

21 листопада 2011 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачова, після відвідання ув’язненої Тимошенко зробила офіційну заяву, щодо її стану здоров'я і, тим самим, викрила злочинний план співучасників в частині перешкоджання встановлення діагнозу ув’язненої, що примусило особу, яка обіймала посаду Президента України, до публічної вказівки про проведення медичного огляду ув’язненої.

Після змушеного (через публічний скандал) діагностування стану здоров’я ув’язненої члени злочинної організації, продовжуючи свої злочинні наміри та прагнучи довести до кінця свій злочинний умисел по катуванню Тимошенко, вжили всіх можливих заходів, щоб перешкодити їй отримати належну медичну допомогу та позбутись тривалого хронічного болю і приниження у вигляді неможливості самостійно пересуватись.

Більше того, з метою посилення моральних страждань катованої, з метою створення у неї штучного відчуття безпорадності перед катами та всесилля останніх, їй було заборонено побачення з її захисниками та рідними, які також отримали статус захисників, оскільки вона самотужки не могла дістатись до спеціальних приміщень СІЗО, призначених для побачень. Водночас, до неї у жіночу камеру з метою проведення нібито вкрай необхідних слідчих дій за її участю постійно, без її згоди, навідувались сторонні особи чоловічої статті, які не звертаючи уваги на її стан (постійні фізичні болі, пригнічення довготривалим введенням їй обезболюючих ліків, перебування у ліжку). Крім цього, зазначені відвідування супроводжуватись відео– зйомкою, якою було навмисно зафіксовано її в лежачому, безпорадному стані.

07 та 08 грудня 2011 року у її камері було проведено, без будь-якої законної процесуальної потреби нарочито беззаконне судове засідання щодо її повторного арешту, яке тривало понад 12 годин. При цьому, вона весь цей час лежала в ліжку, потерпаючи від болю, в безпорадному стані, під впливом введених їй медичних препаратів, які пригнічують центральну нервову систему, в присутності значної кількості сторонніх осіб протилежної статті.

Зазначені дії мають характер відвертого нелюдського поводження, оскільки жодної мети досудового слідства та правосуддя, які визначені законом, при цьому співучасники не прагнули досягнути.

Окрім цього, тоді ж в грудні 2011 року, користуючись безпорадним станом ув’язненої Тимошенко, співучасники організували та здійснили її перенесення до заздалегідь відремонтованого та облаштованого за не передбачені кошторисом пенітенціарного закладу державні кошти приміщення, під яке ними було виділено одну із тюремних камер, після чого приховано здійснили її відео– зйомку лежачою в безпорадному стані. Після цього, отриманий у незаконний спосіб відеозапис вони анонімно оприлюднили в мережі "Інтернету", чим піддали катовану публічному моральному приниженню. Одночасно, зазначеними діями вони не тільки продовжили свою протиправну діяльність по катуванню Тимошенко, але й розтратили на створення "бутафорської” камери СІЗО державні кошти в злочинних цілях, викравши їх, тим самим скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України (розтрата державного майна шляхом зловживання службовим становищем групою осіб у великому розмірі).

30 грудня 2011 року, напередодні новорічних та різдвяних свят з метою завдати їй додаткових фізичних та моральних страждань, членами злочинної організації було здійснено категорично протипоказане їй багатогодинне перевезення автотранспортом до Качанівської колонії (м. Харків) на відстань 500 км.

Внаслідок цього, через вібрації характерні для автотранспорту при його русі дорогами загального користування, ув'язнену було піддано не лише додатковому фізичному болю та стражданням, але й хвороба потерпілої різко зпрогресувала, що призвело до неможливості потерпілої самостійно змінювати положення тіла лежачи, тобто до ще більшої безпорадності.

Окрім цього, в той же час, з метою завдати ув’язненій Тимошенко додаткових публічних принижень та моральних страждань, по ведучих телеканалах України і в інших засобах масової інформації членами злочинної організації широко розповсюджувався телевізійний сюжет, в якому особа жіночої статі, міцної статури, невисокого, нижче середнього, зросту, із вгодованим, щокатим обличчя округлої форми, широким переніссям, невеликими очима водянисто-світлого невиразного кольору, та короткою зачіскою із фарбованого на світле волосся, повідомляла, що стан здоров'я ув'язненої Ю. Тимошенко задовільний, їй рекомендовано розширення рухового режиму та застосування лікувальної фізкультури, в той час як ув'язнена не може через хворобу самотужки піднятись у ліжку. Під зображенням цієї особи, розміщувались титри: "Заступник Міністра охорони здоров'я Моісеснко Раїса".

Таким чином, зазначена особа володіючи достовірною інформацією (бо саме такі анкетні дані – Моісеєнко Р., належать одному із членів комісії МОЗ України) щодо дійсного стану здоров’я Тимошенко та маючи вищу освіту в галузі медицини по спеціальності лікар, своїми неправдивими публічними виступами прийняла участь у діяльності злочинної організації, намагаючись у такий спосіб приховати як злочинну діяльність, так і сам факт існування злочинної організації, створеної для катування громадянки Ю. Тимошенко.

Про умисний характер злочинних дій особи під анкетними даними Р. Моісеснко, свідчить те, що 04 січня 2012 року позаурочно, в період часу з 20 год. 10 хв. по 21 год. 15 хв. комісією МОЗ України у складі дев'яти осіб, серед яких зазначено і її прізвище, було складено та підписано акта, в якому визнано наявність у Тимошенко Ю.В. захворювання, яким обумовлено постійний больовий синдром, за рахунок стискання спинномозкового нерву. Водночас, цією ж комісією було визнано "недоцільним" використання допоміжних засобів для ходи ("ходунків", на яких наполягала потерпіла).

Продовжуючи свою злочинну діяльність шляхом ухилення від надання належної медичної допомоги та усунення постійного сильного болю, з метою заподіяння додаткових моральних страждань Тимошенко Ю.В., останню, без будь-яких законних підстав (рішенням Шевченківського райсуду її постановлено утримувати в Лук’янівському СІЗО) помістили до жіночої камери слідчого ізолятору, де встановили демонстративну відеокамеру постійного спостереження та додаткове освітлення.

6 січня 2012 року, внаслідок катувань потерпіла Тимошенко Ю.В. о 22-й годині втратила свідомість і тривалий час перебувала у критичному стані, не приходячи до себе.

З метою подальшого приховування катування Тимошенко та введення в оману суспільства щодо дійсних причин погіршення її стану здоров'я, в ніч з 6 на 7 січня 2012 року, о 02 годині, було проведено медичне обстеження Тимошенко Ю.В., яким знову було підтверджено наявність та прогресування у неї захворювання, що супроводжується сильним больовим синдром за рахунок стискання спинномозкового нерву. Однак, перебуваючи у складі злочинної організації та діючи узгоджено, лікарські працівники і посадові особи МОЗ України оприлюднили фіктивний висновок, до якого внесли завідомо неправдиві відомості щодо медичної допомоги, якої потребує Тимошенко Ю.В., вчинивши тим самим злочин, передбачений ст. 366 КК України, тобто службове підроблення.

На підставі викладеного, у зв’язку із тим, що в зазначених діях групи вказаних осіб містяться ознаки тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України (катування, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб), ч. 4 ст. 191 КК України (розкрадання у великому розмірі шляхом розтрати та використання службового положення) та ч. 1 ст. 255 КК України (створення злочинної організації), керуючись, ст.ст. 95 – 97 КПК України, –

прошу:

Порушити кримінальну справу за фактом катування громадянки Тимошенко Юлії Володимирівни, 1960 року народження групою осіб, в складі створеної ними злочинної організації, які розтратили при цьому на здійснення злочину державні кошти у великому розмірі, приховуючи свою злочинну діяльність шляхом службових підроблень документів. Провести досудове слідство та притягнути їх до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 191, ст. 255 та ст. 366 Кримінального кодексу України, визнавши потерпілою громадянку Тимошенко Ю.В.

У випадку відмови в порушенні кримінальної справи прошу повідомити мене та мого клієнта, Тимошенко Євгенію Олександрівну у спосіб, передбачений Законом для подальшого оскарження.

Про відповідальність встановлену ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину, мені відомо.

адвокат
М.М. Єременко

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити