Про необхідність забезпечення законності розгляду справи, щодо оскарження рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента України у Вищому адміністративному суді України

.

Президенту України
Голові Верховної Ради України
Голові Вищої Ради Юстиції
Генеральному прокурору України
Голові Верховного Суду України
Кандидату в президенти України Януковичу
Кандидату в президенти України Тимошенко

 

ЗАЯВА
про необхідність забезпечення законності розгляду справи, щодо оскарження рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента України у Вищому адміністративному суді України

14 лютого 2010 року Центральна виборча комісія встановила  результати виборів Президента України і визнала обраним Президентом України  В.Януковича. У той же час, кандидат на пост Президента України Ю.Тимошенко  заявила про оскарження зазначеного рішення Центральної виборчої комісії до  Вищого адміністративного суду України.

Оскарження до суду рішень, дій чи  бездіяльності державного органу є законним правом відповідного суб'єкта та  ознакою демократії. Водночас, основою правової держави є захист прав, свобод та  законних інтересів незалежним і неупередженим судом, який здійснює свої  повноваження відповідно до закону.

Натомість, існує  реальна загроза того, що розгляд справи, щодо оскарження рішення Центральної  виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента України,  відбуватиметься неповноважним (нелегітимним) судом.

4 грудня 2009 року,  тоді ще, Голова Вищого адміністративного суду України О. Пасенюк видав  розпорядження № 27, згідно з яким "справи щодо оскарження рішення Центральної  виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента України  розглядаються і вирішуються колегією у повному складі суддів Вищого  адміністративного суду України". При цьому, як на правову основу, для видання  такого розпорядження О. Пасенюк послався на статтю 41 Закону України "Про  судоустрій України".  

Юридичний аналіз змісту цього розпорядження свідчить про  те, що його видано з грубим порушенням закону. Статтею 6 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на  справедливий суд, встановлено, що "кожен має право на справедливий і публічний  розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,  встановленим законом".

Закон України "Про судоустрій України" (стаття 6)  закріплює право на судовий захист, передбачаючи, що "усім суб'єктам  правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів  незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону".

Відповідно до  частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України справи  щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів підсудні  Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції. Згідно з  частиною п'ятою статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України  адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду  першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти  суддів.

Частиною третьою статті 38 Закону України "Про судоустрій  України" передбачено, що у вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися  судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією. У  Вищому адміністративному суді України такі палати утворено - з 1 жовтня 2009  року у ньому діють чотири судові палати. При цьому до предмета діяльності Другої  судової палати віднесено розгляд справ, пов'язаних з виборчим  процесом.

Закон України "Про судоустрій України", Кодекс  адміністративного судочинства України та інші закони України не наділяють Голову  Вищого адміністративного суду України повноваженнями щодо формування колегій  суддів. Законом України "Про судоустрій України" (частина друга  статті 42) визначено, що колегії суддів для розгляду судових справ формує  заступник голови вищого спеціалізованого суду - голова судової палати. Згідно з  частиною третьою статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України  визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється  автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних  документів за принципом вірогідності. Разом з тим, наскільки відомо, існуюча у  Вищому адміністративному суді України система документообігу не забезпечує  визначення колегій суддів для розгляду конкретних справ.

Із вказаних  положень зазначених законів України випливає, що: - Голова Вищого  адміністративного суду України, за законом, не вправі визначати склад колегії  суддів для розгляду судових справ, у тому числі справ щодо оскарження рішення  Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента  України; - за законом колегії суддів для розгляду справ у Вищому  адміністративному суді України формуються заступником Голови цього суду -  головою відповідної судової палати. Колегія суддів для розгляду справи щодо  оскарження рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів  виборів Президента України формується заступником Голови Вищого  адміністративного суду України - головою судової палати, до компетенції якої  віднесено розгляд справ, пов'язаних з виборчим процесом.

Виходячи з того, що  у Вищому адміністративному суді України утворена Друга судова палата, до  компетенції якої віднесено розгляд справ про виборчі спори, то формування  судової колегії з розгляду справи щодо оскарження рішення Центральної виборчої  комісії із встановлення результатів виборів Президента має здійснюватися  заступником Голови Вищого адміністративного суду України - головою Другої  судової палати; - за будь-яких обставин колегія суддів Вищого  адміністративного суду України з розгляду справи щодо оскарження рішення  Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента не  може формуватися з усіх суддів Вищого адміністративного суду України. За законом  її склад може становити не менше п'яти суддів, але не більше кількості суддів  Другої судової палати Вищого адміністративного суду України, оскільки голова  цієї палати може сформувати колегію лише із суддів палати, яку він очолює.

Отже,  максимальний склад колегії суддів Вищого адміністративного суду України з  розгляду справи щодо оскарження рішення Центральної виборчої комісії із  встановлення результатів виборів Президента може бути сформований з усіх суддів  Другої судової палати. Відомо, що до складу цієї палати входить п'ятнадцять  судів. Це також стосується випадку, якщо формування колегії суддів для розгляду  зазначеної справи здійснюватиметься автоматизованою системою документообігу  Вищого адміністративного суду України.

Викладене дає  підстави для однозначного висновку про те, що розпорядження О. Пасенюка від 4  грудня 2009 року № 27 стосовно розгляду і вирішення справи щодо оскарження  рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів  Президента України колегією у повному складі суддів Вищого адміністративного  суду України є вочевидь незаконним. Воно видане О. Пасенюком з перевищенням  повноважень Голови Вищого адміністративного суду України, а його реалізація  призведе до розгляду вказаної справи неповноважним (нелегітимним) складом суду.  Сформований О. Пасенюком у вказаний спосіб суд не є "судом, встановленим  законом" (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та  "судом, утвореним відповідно до закону" (стаття 6 Закону України "Про судоустрій  України").

Таким чином, розгляд справи щодо оскарження рішення  Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів Президента  України повним складом Вищого адміністративного суду України буде порушенням  фундаментальних положень права на судовий захист, встановлених міжнародними  конвенціями та вітчизняним законодавством.

Це створить правові підстави для  невизнання цього судового рішення як законного, а також для його оскарження, у  тому числі до Європейського суду з прав людини. Слід зазначити, що Європейський  суд з прав людини уже виносив рішення стосовно України (зокрема, у справі  "Сокуренко та Стригун проти України"), якими визнавав, що в силу порушення при  розгляді конкретної справи компетенції та процесуальних повноважень відповідний  український суд "не може вважатися судом, встановленим законом". Це означає, що  ухвалене усім складом Вищого адміністративного суду України рішення у справі  щодо оскарження рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів  виборів Президента України може бути у майбутньому визнано Європейським судом з  прав людини незаконним лише з підстави незаконного складу суду.

Виходячи з  викладеного, Українське юридичне товариство наголошує на неприпустимості  розгляду справи щодо оскарження рішення Центральної виборчої комісії із  встановлення результатів виборів Президента України нелегітимним складом суду і  звертається до всіх компетентних суб'єктів забезпечити реалізацію принципу  законності при вирішенні вказаної судової справи.

Голова Українського юридичного товариства
О. Березюк

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити