Повторний забіг: нерішучий старт судової реформи в Україні

.

Верховна Рада України направила до Конституційного суду законопроект про внесення змін до Основного закону в частині правосуддя. Експерти заявляють, що лише конституційних змін для вдалої судової реформи замало.

Повторний забіг: нерішучий старт судової реформи в Україні

Вдруге українські депутати направляють до Конституційного суду законопроект про внесення змін до Основного закону країни в частині правосуддя. Повторно стартувати судову реформу в парламенті вдалося лише з другої спроби. Спочатку за внесений президентом оновлений законопроект ледь набралось 200 депутатських голосів за мінімально необхідних 226. Після нетривалої перерви повторне голосування принесло 231 депутатський голос.

У законопроекті пропонується деполітизувати судову владу і забезпечити її незалежність. Згідно з його текстом, утворюється новий орган - Вища рада правосуддя. До її складу входитимуть десять суддів і по два представника від президента, парламенту, а також адвокатів, прокурорів та науковців. Ця рада й вноситиме подання президенту для призначення суддів. Досі суддів спочатку призначає президент, а потім - через п'ять років - парламент затверджує їх на посаді безстроково.

Крім того, плануються зміни в системі судоустрою. Але вони поки що не конкретизовані. В тексті законопроекту лише зазначається: "Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди".

Також у законопроекті передбачено запровадження конституційної скарги, яку зможе подати напряму до Конституційного суду людина, щодо якої в остаточному судовому рішенні в її справі, на її думку, застосований закон, що суперечить Конституції.

Повної деполітизації не вийшло

Усі наведені пункти містив й попередній законопроект, який уже схвалив Конституційний суд України. Але каменем спотикання в ньому була пропозиція позбавити Верховну Раду права висловлювати недовіру генеральному прокуророві України, аби відправити його у відставку. Тепер цей момент змінено. Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк сказав в інтерв'ю DW, що тут міг спрацювати президентській пряник у вигляді збереження за парламентом права висловлювати недовіру генпрокурору.

Тож експерти не сумніваються в тому, що Конституційний суд знову схвалить оновлений президентський законопроект. Це означає, що остаточні зміни до Конституції можуть бути винесені на голосування вже цієї весни.

Утім, такий політичний спосіб призначення генпрокурора раніше різко розкритикувала Венеційська комісія, яка пропонувала взагалі усунути від призначення генпрокурора і президента, і парламент. Але оновлений проект конституційних змін навряд чи знову буде скерований на експертизу цієї структури Ради Європи, вважає головний експерт зі судової реформи "Реанімаційного пакету реформ" Михайло Жернаков. "Навіть якби це сталося, Венеційська комісія змогла би лише знову вчергове висловити своє критичне ставлення до політичного впливу на генпрокурора", - сказав експерт.

Громадські експерти теж критикують цей момент. Вони пропонували замість призначення генпрокурора однією з гілок влади обирати його на прозорому конкурсі за чітко визначеними правилами та процедурами і з кількох кандидатів, нагадав Микола Хавронюк з Центру політико-правових реформ. "Президент, очевидно, побоявся, що на нього тиснутимуть у цьому напрямку і вирішив задовольнити парламент, зберігши політичний спосіб призначення та відставки генпрокурора", - сказав експерт.

Лише конституційних змін замало

Хавронюк визнав, що сприймає президентський проект конституційних змін "з тяжким серцем". На його думку, президент і надалі матиме можливість суттєво впливати на формування складу будь-якого суду, у тому числі й Верховного суду. Адже, як пояснив експерт, передачу Вищій раді правосуддя повноважень з переведення суддів з одного суду до іншого планується відтермінувати. Впродовж кількох років таке право зберігатиметься за президентом.

Михайло Жернаков вважає, що за нинішніх обставин не варто плекати якихось завищених очікувань стосовно судової реформи. Експерт в цілому позитивно оцінює проект конституційних змін і очікує, що він гарантуватиме більшу незалежність суддів та створить підстави для оновлення суддівського корпусу. Досягти більшого за теперішнього президента та парламенту, на думку Жернакова, не можливо.

Водночас, Жернаков не очікує, що ухвалення цього законопроекту автоматично дозволить подолати корупцію в судах. "Зміни до конституції - це лише початок судової реформи", - наголосив він. На думку Жернакова, потрібен цілий пакет імплементаційних законів з процедури оновлення суддівського корпусу, зі створення нових судів, що б дозволило повністю перезапустити суддівську владу. "Інакше все залишиться так, як є", - сказав Жернаков.

Олександр Савицький, Київ

«Deutsche Welle»

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити