Останні рішення ВР АРК не мають юридичної сили

.

РеферендумЗа інформацією ЗМІ, Верховна Рада Автономної Республіки Крим сьогодні вже втретє призначила республіканський (місцевий) референдум – цього разу на 16 березня (вперше – на 25 травня, вдруге – на 30 березня). На цей референдум передбачається винести два питання.

Перше: «Вы за воссоединение Крыма с Россией на правах субъекта Российской Федерации?» Друге: «Вы за восстановление действия Конституции Республики Крым 1992 года и за статус Крыма как части Украины?». 
Крім того, ВР АРК вирішила: «Войти в состав Российской Федерации в качестве субъекта Российской Федерации». 

Свої рішення ВР АРК обґрунтувала посиланням на пункт 7 частини першої ст. 18 та пункт 3 частини другої ст. 25 Конституції Автономної Республіки Крим

Ці рішення, попри ухвалення їх легітимним органом АРК і вказане юридичне обґрунтування, не мають юридичної сили. 

1. Верховна Рада АРК, як і будь-який інший орган АРК, не вправі вирішувати вказані питання. Вони не віднесені до відання АРК. А відповідно до ст. 134 Конституції України та ст. 1 Конституції АРК Автономна Республіка Крим може вирішувати лише ті питання, які Конституцією України віднесені до її відання і лише в межах повноважень, визначених Конституцією України. 

2. Обидва питання, які ВР АРК винесла на місцевий референдум, не можуть бути його предметом. 

По-перше, питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73 Конституції України). 
По-друге, ні ВР АРК, ні місцевий референдум не можуть «відновити» Конституцію АРК 1992р., оскільки вона затверджується Верховною Радою України (ст. 135 Конституції України, ст. 26 Конституції АРК). 

3. Автономна Республіка Крим є «невід’ємною складовою частиною України» (ст. 134 Конституції України та ст. 1 Конституції АРК). Отже, рішення ВР АРК про входження Криму до складу РФ є також юридично нікчемним, оскільки воно, по-перше, прямо суперечить вказаним конституційним приписам, по-друге, фактично означає зміну конституційного ладу України, зміну Конституції та територіального устрою України. 

Водночас внесення змін до Основного Закону України та зміна територіального устрою України належить до виключних повноважень Верховної Ради України (статті 85, 92 Конституції України). А право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу (усьому народу, а не лише жителям Криму) і не може бути узурповане державою, її органами та посадовими особами (ст. 5 Конституції України). 

4. Привертають увагу також інші моменти «юридичної ущербності» прийнятої ВР АРК постанови від 6 березня ц.р. 

По-перше, виходячи з її змісту, у проведенні місцевого референдуму з питання входження Криму до складу АР немає жодного правового та фактичного сенсу. Адже це питання вирішене самою ВР АРК, яка своєю постановою однозначно вирішила – «Войти в состав Российской Федерации в качестве субъекта Российской Федерации». 

За таких обставин жителям Криму відводиться роль «фігового листка» – ними просто хочуть прикрити вочевидь неконституційне рішення, яке вже за них ухвалене. Це підтверджується також тим, що у відведений до дня референдуму час неможливо здійснити належну організаційну підготовку (зокрема, для цього необхідно утворити 1239 виборчих дільниць, стільки ж виборчих комісій, організувати та забезпечити їх діяльність тощо). 

По-друге, із застосованого в постанові ВР АРК формулювання «Войти в состав Российской Федерации в качестве субъекта Российской Федерации» не зрозуміло, кому саме наказано «войти» до вказаного складу – ВР АРК, окремим її депутатам (які голосували за це рішення), кримському уряду чи тільки його новим очільникам, всьому Криму чи його окремим районам, ЧФ РФ тощо? 

5. Ухваливши вказану постанову, ВР АРК порушила правові основи та гарантії статусу як АРК, так і ВР АРК. У тому числі ті, які визначені Конституцією АРК. 

Так, згідно із ст. 2 Конституції АРК, правовою основою статусу і повноважень Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим є Конституція України, закони України, Конституція Автономної Республіки Крим. У разі протиріччя положень нормативно-правових актів ВР АРК Конституції України та законам України «діють положення Конституції України, законів України». За наявності такого протиріччя нормативно-правові акти ВР АРК «не мають юридичної сили» (ст. 4 Конституції АРК). 

Це також передбачено ст. 6 Конституції України, яка встановлює, що «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». 

Таким чином, постанова ВР АРК від 6 березня ц.р. стосовно проведення 16 березня місцевого референдуму із вказаних у ній питань та входження (не зрозуміло кого) до складу РФ не мають юридичної сили. 

Це означає, що вона не породжує жодних юридичних наслідків як у частині проведення референдуму, так і стосовно зміни території України, а також зміни правого статусу Автономної Республіки Крим. 

Це також означає, що в іноземних суб’єктів, яким адресоване це рішення ВР АРК (Президента та Державної Думи РФ), немає жодних правових підстав для вчинення будь-яких дій щодо початку процедури входження АРК до складу РФ. 

Крім того, в діях тих, хто ухвалив вказану постанову та здійснює її реалізацію, вбачаються ознаки ряду злочинів, зокрема проти основ національної безпеки (ст. 109 КК України – дії, спрямовані на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, ст. 110 КК України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, ст. 111 КК України – державна зрада). 

Микола Мельник, доктор юридичних наук, професор, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова

«Громадський простір»

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити