Кодекс про адміністративні правопорушення – архаїчний документ із численними корупціогенними вадами

.

Адміністративно-деліктне законодавство України характеризується розпорошеністю та несистемністю, еклектичністю та застарілістю. Проте, основний документ у цій сфері – Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) – містить ще й низку корупціогенних факторів, які використовуються та будуть й надалі використовуватися службовцями з метою отримання неправомірної вигоди.

Про це заявив директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк під час зустрічі з журналістами.

«Розпорошеність та несистемність адміністративно-деліктного законодавства України, в першу чергу, полягає в тому, що Кодекс про адмінправопорушення є лише одним із 60-70 законів, якими встановлюється адміністративна відповідальність, що вкрай негативно відображається на дотриманні прав людини, оскільки в різних актах за однаково шкідливі проступки передбачено принципово різні стягнення», – сказав він.

Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк

Крім законів, наразі існує низка підзаконних актів, якими встановлюється адміністративна відповідальність, що прямо суперечить п. 22 ст. 92 Конституції. Крім того, останнім часом все частіше спостерігається намагання законодавця «розчленувати» інститут адміністративної відповідальності (зокрема, шляхом виокремлення так званої «фінансової відповідальності»). Це призводить до того, що за вчинення одного й того ж правопорушення особу притягують до відповідальності двічі.

За словами Миколи Хавронюка, серед існуючих нині адміністративних правопорушень є велика кількість діянь, які за своєю природою не повинні бути у сфері адміністративно-деліктного законодавства. Йдеться про «адміністративні правопорушення» кримінально-правового характеру (таких правопорушень близько 60: дрібне хуліганство, дрібна крадіжка, порушення вимог радіаційної безпеки, ухилення від відшкодування майнової шкоди, завданої юридичними особам, правопорушення, пов’язані з корупцією, військові адміністративні правопорушення тощо); «адміністративні правопорушення» цивільно-правового характеру (пошкодження різних видів чужого майна, порушення умов договору тощо); та «адміністративні правопорушення», які повинні бути предметом розгляду адміністративних судів (таких правопорушень понад 20: порушення порядку видачі документа дозвільного характеру; порушення законодавства про державну реєстрацію підприємців тощо).

«Значна частина інститутів адміністративно-деліктного законодавства (положення про необхідну оборону; про звільнення від відповідальності внаслідок малозначності, можливість передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу; низькі розміри штрафів тощо) є такими, що не відповідають сучасним реаліям», – додав він.

Експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков розповів про численні корупційні лазівки, що містяться у КпАП.

Експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков Кодекс про адміністративні правопорушення – архаїчний документ із численними корупціогенними вадами

Перш за все він звернув увагу на те, що відсутність систематизації та кодифікації усіх норм про адміністративні правопорушення призвела до того, що багато з тих примусових заходів, які наразі застосовуються на підставі «інших» (відносно КпАП) законів, отримали невизначену правову природу. Наприклад, важко однозначно відповісти на питання про те, чи є штрафні санкції, що накладаються ДФС, реалізацією саме адміністративної відповідальності. Якщо «так», то цей орган має керуватися загальними положеннями КпАП (зокрема, не притягати юридичних осіб до цієї відповідальності; здійснювати індивідуалізацію цієї відповідальності тощо), а якщо «ні», то не повинен. Відтак, це питання вирішується на розгляд відповідних органів (осіб), які можуть вільно маніпулювати цим недоліком законодавства з метою отримання неправомірної вигоди.

На думку Дмитра Калмикова, надзвичайно небезпечними є положення ч. 2 ст. 9 КпАП, згідно з якими «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності». Адже, якщо керуватися цими приписами під час вирішення колізій між заборонними нормами КпАП та Кримінального кодексу, то конкретне діяння доведеться кваліфікувати не як адміністративне правопорушення, а як злочин. Тобто, фактично законодавцем пропонується у випадку очевидної суперечності законодавства застосовувати закон, що передбачає значно суворіший вид юридичної відповідальності.

Він також наголосив, що всі зміни, які були внесені до КпАП згідно із законом від 14 липня 2015 року (щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), а йдеться про встановлення відповідальності власників (у т.ч. юридичних осіб) транспортних засобів за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, запровадження таємно-кулуарної процедури розгляду таких адміністративних матеріалів, так званих «штрафних балів», повторних іспитів тощо характеризуються корупціогенністю та повинні бути якнайшвидше виключені з КпАП.

За словами Дмитра Калмикова, небезпечними є й положення КпАП про те, що:

1) військовослужбовці, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, поліцейські за адміністративні правопорушення несуть відповідальність за дисциплінарними статутами (ч. 1 ст. 15 КпАП);

2) при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КпАП);

3) арешт з утриманням на гауптвахті не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок (ч. 2 ст. 32-1).

***

Громадську антикорупційну експертизу Центр політико-правових реформ проводить за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

«Центр політико-правових реформ»

Ключові слова:

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити