Дешеві правоохоронні органи дорого обходяться суспільству, вважає голова Київського юридичного товариства Олег Березюк

.

— Щодня наші колеги на практиці стикаються з недосконалістю, розмитістю законодавства, тиском із боку виконавчої влади, правовим нігілізмом, — розповідає голова КЮТ Олег Березюк. — Об’єднавшись, ми дістали можливість захищати свої професійні інтереси. Проте найвищою метою товариства є побудова правової держави, розвиненого громадянського суспільства, в якому закон — єдиний для всіх. Задля цього ми аналізуємо законодавство, що є одним із регуляторів суспільних відносин, розробляємо і вносимо власні пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування, прагнемо спрогнозувати, як працюватиме той чи інший закон, займаємося просвітницькою роботою.

— Олегу, скажіть, будь ласка, чи має можливість юридичне товариство реально впливати на процес законотворчості?

— Серед членів КЮТ чимало людей, які працюють в органах законодавчої та виконавчої влади. Ми співпрацюємо з Держкомітетом із питань розвитку підприємництва (нині Держкомітет із питань регуляторної політики та підприємництва. — Ред. ), із комісією з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Плануємо здійснити юридичну експертизу системи бухгалтерського обліку, яка в нинішньому вигляді не сприяє розвитку підприємництва, плануємо також проаналізувати силами юристів, економістів, видавців, політиків недосконалу систему оподаткування в галузі книговидавництва.

— За даними громадських правозахисних організацій, близько 30—40 відсотків судових справ у країні вважаються такими, що вирішуються на користь тих, «у кого більше прав».

— Проблема не в особистості судді, а в залежності судової гілки влади від виконавчої. Насамперед, щоб бути незалежною, судова система має фінансуватися через окрему статтю держбюджету. Крім того, сьогодні правоохоронні органи не мають належного матеріально-технічного і фінансового забезпечення, а, як відомо, дешеві правоохоронні органи дорого обходяться суспільству. Співробітники правоохоронних органів змушені шукати десь підробітку, що заважає якісному виконанню їхніх обов’язків. Усе це породжує правовий нігілізм і невіру громадян у справедливість законів. Окремі закони не витримують критики з погляду теорії права, можуть мати подвійне трактування. Однак слід дуже обережно, дотримуючись здорового консерватизму, підходити до змін законодавчої бази. Адже, намагаючись змінити все й одразу, ми опинились у правовому хаосі. Доцільно випробовувати дію оновлених, адаптованих до дійсності законів в одному регіоні, а вже потім переносити їх на всю Україну.

— Чи надає Київське юридичне товариство конкретну допомогу киянам?

— Усе залежить від того, з якими питаннями до нас звертаються. Приватним особам ми рекомендуємо досвідчених адвокатів, фахівців у відповідних галузях права. Представникам державної влади та політичних партій пропонуємо допомогу в підготовці нормативно-правових документів.

— Олегу, як ви ставитесь до референдуму?

— Питання референдуму справді назріли. Жити в умовах двовладдя вже неможливо. Країні потрібна сильна дієздатна влада. Однак, на мою думку, виносити на референдум можна тільки одне питання — про довіру нинішній Верховній Раді. Саме тому, що Президент України, за Конституцією, не має права розпуску парламенту, хоча цілком очевидно, що нинішня ВР недієздатна. Щодо інших питань, то вони дуже складні й неоднозначні. І тому, не усвідомлюючи їхньої суті, люди можуть прийняти неправильне рішення. Адже неважко спрогнозувати, що буде прийнято саме той варіант, який пропагуватимуть офіційні ЗМІ.

Інтерв’ю взяв Олександр ФАНДЄЄВ, «День»

«День», №21, вівторок, 8 лютого 2000

Додати коментар

Забороняється мат або прихований мат, флуд, оффтоп та реклама у будь-якому вигляді.


Захисний код
Оновити